Ян Чарнецький

Публікацій: 133

Олігархи реготали

Сценаристи «95 кварталу», які нині є головними законотворцями, оприлюднили проект довгоочікуваного закону, ніби спрямованого проти олігархів «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Було б смішно, якби цей текст звучав в черговому випуску «Вечірнього кварталу» на каналі олігарха І. Коломойського. Насправді – дуже сумно. Бо «нетлінний» креатив коміків незабаром буде проголосований українським парламентом. Далі - коротко про головне.

  • Автори законопроекту не читали тексту Конституції України.
  • В Литві, Польщі, Португалії відсутній спеціальний закон для боротьби з впливом олігархів. Там достатньо антимонопольного, антикорупційного законодавства та ефективної роботи відповідних правоохоронних органів.
  • Мета пропонованого закону є очевидною – допомогти В. Зеленському надовго втриматись в кріслі. Олігархам пояснюють: або ви підтримуєте «СН» та «найвидатнішого лідера сучасності» (і вам й надалі пробачатимуть багатомільярдні борги перед держбюджетом, зловживання монопольним становищем) або ви стаєте «ворогами зеленого народу».
  • Рішення про включення бізнесмена в реєстр олігархів, як і виключення, буде одноосібно ухвалювати В. Зеленський. А запроваджуватимуть цей «королівський вердикт» рішенням РНБО, яке очолює президент. Так зазначено в ст. 9 закону.

Хоча в Конституції України все гарантовано інакше. 

«Ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини безпосередньо на підставі Конституції гарантується.

Ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ст. 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або ІНШИМИ ОЗНАКАМИ».

На них будуть спиратись у власному поданні до Конституційного Суду ті народні депутати, яким не сподобається антиконституційний закон.

Ст. 2 закону говорить: «Особою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: 1) бере участь у політичному житті; 2) має значний вплив на засоби масової інформації; 3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до закону "Про захист економічної конкуренції" та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; 4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів». Згідно цієї статті, особисто В. Зеленський є олігархом. Він бере участь в політичному житті, як власник торгово-партійного бренду «Слуга народу», має вплив на ЗМІ та спільно з дружиною володіє студією «95 квартал», кількома кінокомпаніями, що мають сторінки в мережі Інтернет, та телеканалом «95 квартал», який здійснює цілодобове мовлення. На телевізійному ринку гумористичних послуг В. Зеленський з власним «95 кварталом», шоу: «Вечірній квартал», «Жіночий квартал», «Танька та Володька», «Розсміши коміка», «Фестивалі гумору», «Одного разу під Полтавою», серіалами «Свати», «Слуга народу» «Папік» та іншою продукцією ПОСІДАЄ ДОМІНУЮЧЕ СТАНОВЛЕННЯ. Проти нього «Дизель шоу», «Шоу вар’ятів» (на каналах В. Пінчука) та «Мама хохотала» (на каналі Р. Ахметова) є карликами загальнодержавного товарного ринку.

За ст. 5 закону: «Рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), приймається Радою національної безпеки і оборони України (яку очолює В. Зеленський) на підставі подання КМУ (сформованого В. Зеленським), члена РНБО (склад формує В. Зеленський), НБУ (голова якого – людина В. Зеленського), СБУ (керованою лейтенантом І. Бакановим – другом дитинства В. Зеленського) або АМКУ (який очолює рідня сім’ї  В Зеленських). Себто, В. Зеленський не лише олігарх, а диктатор в ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКІЙ республіці.

Нині В. Зеленський має необмежену владу, про яку середньовічні королі могли лише мріяти. Тому не дивно, що у відповідності до ст. 6 закону «Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються РНБО України. Формування та ведення Реєстру забезпечується Апаратом РНБОУ». Парламент усувається від розробки та ухвалення «Положення», за яким В. Зеленський буде одноосібно вирішувати, кого карати, в якості олігарха, а кого – милувати. Як особу, що була помилково внесена до Реєстру олігархів.

Можна і далі аналізувати проект закону, «на який так довго чекало українське суспільство». Але навіть вище наведеного фрагменту вистачає, щоб зрозуміти: закон покликаний забезпечити вічне перебування В. Зеленського в теплій ванні президенства. Насправді суспільство протягом 2 років чекає виконання передвиборчих обіцянок: переможне закінчення війни, зменшення комунальних тарифів, збільшення розміру пенсій, припинення епохи бідності (для всіх, а не лише для родини президента та його міністрів, депутатів – слуг невідомо якого народу). Згідно декларацій про доходи родина президента України В. Зеленського за минулий рік заробила на 20 % більше, аніж родина американського президента Д. Байдена. То ж хто кому повинен матеріально допомагати: США – Україні чи навпаки?