Ян Чарнецький

Публікацій: 129

Закон про олігархів — зневага українського права

На жаль, Україна виявилась єдиною країною в світі, де ухвалено спеціальний закон «для боротьби з олігархами».
Колаж із сайту bez-tabu.com.ua

Декларована мета зазначеного законодавчого акту кардинально відрізняється від погано прихованого призначення – забезпечити обрання олігарха В. Зеленського на другий термін президентства. Для цього він особисто (без рішень АМКУ, правоохоронних органів, суду) через підконтрольну РНБО буде вносити нелояльних до нього багатіїв до переліку підсанкційних олігархів або вилучати з «чорного» списку мільярдерів, котрі підтримують партію «Слуга народу» та власника цього бренду – президента України.

Не чекаючи висновків Венеційської комісії, варто перелічити очевидні невідповідності «зеленого» закону (надалі –  АОЗУ) чинному законодавству.

І. АОЗУ суперечить ст. ст. 8, 21, 24, 64, 124 Конституції України, в несудовий  спосіб обмежуючи конституційні права та свободи українських громадян, яких О. Данилов за вказівкою В. Зеленського назве олігархами. Нагадую докторам права.

Ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси…політичних… та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, МАЙНОВОГО СТАНУ…або ІНШИМИ ОЗНАКАМИ.

Ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Ст. 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Венеційська комісія передбачувано визначить, що АОЗУ суперечить КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованій Україною 24 роки тому. Зокрема, ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) та ст. 14 (заборона дискримінації, в тому загалі й за майновою чи соціальною ознаками).

ІІ. Чотири критерії (участь в політичному житті, вплив на ЗМІ, статок більше за 80 млн. доларів, контроль над бодай одним з товарних ринків), за якими на багатіїв будуть вішати ярлик «олігарх» є нечіткими. Вони створюють можливість суб’єктивно звинувачувати громадян. Щоб стати "олігархом", досить відповідати трьом із зазначених характеристик.

Поза всяким розумним сумнівом, особисто В. Зеленський є олігархом, який повинен бути внесеним в «Список Данилова». Він бере участь в політичному житті - є власником партії та торгового знаку «Слуга народу». Зеленський з дружиною впливає на ЗМІ та є співвласником медіа: телеканалу «95 квартал», 6-ти гумористичних передач, які щотижня транслюються по українським каналам, 4-х кіно-кампаній, 2-і з яких зареєстровані в РФ («Липецькі фабрики ЗЕ»), серіалів «Свати», «Слуга народу», «Папик», «Казкова Русь», «Одного разу під Полтавою», «Танька і Володька» та низки інших. Нині родина В. Зеленського контролює товарний ринок телевізійних гумористичних послуг в Україні. А те, що статки Зеленських давно перескочили поріг – 80 млн. доларів, відомо усім форбсам, ФСБ, МІ-6, Моссаду та ЦРУ.

ІІІ. АОЗУ передбачає лише 2-і санкції, що легко уникне ЗЕ під час наступної президентської кампанії: олігарх не зможе робити внески на підтримку політичних партій безпосередньо або через своїх партнерів, такі бізнесмени та їхні компанії не зможуть брати участь у приватизації великих державних підприємств. В. Зеленський і раніше не вкладав жодної власної копійки у виборчий фонд партії «Слуга народу», і надалі це робитимуть інші. А участь в приватизації будуть брати кампанії батька О. Кияшко. Саме так, як зараз вони виграють дорожні тендери.

ІV. Закон ухвалили з порушенням регламенту: незважаючи на вимогу опозиції, окремо кожну правку розглядати не стали. Уповноважена ВРУ з прав людини Л. Денісова заявила, що документ порушує Конституцію України Позаяк президент та РНБО не можуть вибірково обмежувати права людини, нищити вільне функціонування ЗМІ в Україні.

V. В цивілізованих країнах з небезпечним впливом олігархів боролись за допомогою антимонопольного законодавства та відповідних рішень незалежних судів. АОЗУ «Про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» на думку ОПУ має на меті "подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, використання політичної влади для збільшення власних капіталів". Задекларовані дурниці. Адже РНБО – неконституційний орган без конституційних повноважень, в позасудовому порядку, за телефонним дзвінком з ОПУ на підставі оціночних суджень буде вирішувати: хто вже олігарх, а хто – ще/вже ні. Не смішно.