Упродовж минулих 30 років відновленої незалежності України день народження Калуша чомусь відзначають в травні, посилаючись на рік першої письмової згадки — 1437. Таким чином, приміром в 2017 році калушани святкували 580-у річницю першої письмової згадки про місто (спочатку — село) Калуш.
Навколишній світ влаштований інакше. Кожен населений пункт в будь-якій країні, щоб привабити туристів та набрати патріотичної ваги, намагається бодай штучно дописати до власної біографії зайві роки. Для міжнародного туризму молодість — не у пошанівку. Одначе калушанам ніц не треба...
Вже навіть «Вікіпедія» зазначає першу (поки відому) згадку про Калуш в 1400 році. А калуський офіціоз продовжує торочити про 1437 рік. Шановні краяни чи вам пороблено? Та зайдіть в інтернет-мережу, загугліть «Калуш» будь-якою мовою і прочитайте, що нині є письмові докази існування Калушу принаймні в 1400 році. До речі, універсум тепер знає і про зменшення населення Калуша до 65814 осіб (без долучених сіл в межах новоствореної ОТГ). На відміну від Львова та Івано-Франківська, перенасичених ВПО з Криму, Донецької, Луганської областей, за рахунок котрих ці поліси ростуть, неначе на дріжджах, Калуш залишається стовідсотково україномовним, провінційним містечком. Як і в 1400 році.
Отже, калушерам варто готуватись відзначати 625–літній ювілей улюбленого міста в 2025 році і плекати повагу до власної історії, видатних калушан та їхніх досягнень.
Хоча і ця дата народження — не межа. Пригадую, як на уроках історії в Калуській СШ №2 нам розповідали, що Калуш є ровесником Львова. Принаймні, всередині ХІІІ сторіччя на цій землі вже мешкали люди. Українці, звісно. Очікуймо нових письмових доказів того, що Калуш є старшим і за 1400 рік.