Ян Чарнецький

Публікацій: 177

Необхідність каяття

Ці міркування не про громадян Росії, три чверті котрих підтримують цілковите знищення українців, як нації, та ядерний напад  на країни ЄС. Можна про щось говорити з людьми. РФ переповнена істотами, що не мають нічого спільного з ЛЮДИНОЮ. Винятки з правила (нормальні росіяни) є такими рідкісними, що лише підкреслюють узагальнення про орду.

Я хочу звернутись до принципово російськомовних громадян України, себто 6 мільйонів етнічних росіян, яких ФСБ РФ навчило говорити: «Ми тоже укрАінци, но руцкаязичниє». Куди поділись кілька мільйонів росіян – українських громадян? Вони від 2014 року покинули Україну? Ні, вони стали називати себе російськомовними укрАїнцями.

Жодного каяття від них, тих, хто притягнув війну на нашу землю, не чутно. Взагалі ані єдиного. Серед 6 мільйонів НІХТО не сказав: «Вибачте, починаю вчити українську мову, я ж – українець». Хоча без визнання власної помилки та щирого каяття не може бути ніякого пробачення. А без взаємного примирення всередині країни, поміж власними громадянами, шлях України до об’єднаної Європи може розтягнутись ще на пару поколінь.

Принципово російськомовні ніби українці, потрапляючи в Польщу на заробітки, вже за пів року починають вільно спілкуватись польською мовою. Чому в Україні 30 років їм замало, щоб вивчити українську?

Дехто у власне виправдання заявляє, що якби вся Україна була україномовною, В. Путін знайшов би іншу підставу для військової агресії. Можливо, я навіть знаю цю причину – захист російської православної церкви в Україні. А якщо  б вся Україна говорила українською мовою, православні вірні відвідували б виключно українські храми, Кремль напав би на Україну з метою захистити російські: історію, спорт, пісні, кіно чи книговидавництво. Ключовими словами задля війни РФ проти українців (а не України яко російськомовної території) завжди буде «руцкій мір». Московські вожді бажають фізично знищити таку самодостатню націю, як українці. Головним ідентифікатором НАЦЇЇ (а в сучасному поліетнічному світі й єдиним) є мова. Недаремно бразильці розвивають власний варіант португальської, громадяни США утверджують американський різновид англійської. Це приклади, як колишні колонії імперських націй рухаються шляхом самоідентифікації. Українцям нічого не треба вигадувати чи створювати. БОГ вже дав їм найдорожче, що може мати нація – ВЛАСНУ МОВУ. В. Путін це розуміє. Кілька мільйонів українських громадян (так званих принципово російськомовних упертюхів) або не розуміють, або дуже добре усвідомлюють: допоки Україна не стане українською, завжди залишається шанс на цій території збудувати трошки кращу Росію. Так звану лайт – версію російської держави: зі свободою слова та зібрань, з європейськими рівнем життя, безпеки, безвізовим режимом перетину кордонів тощо.

І українці, і росіяни чудово розуміють, за що точиться між ними війна протягом восьми сторічь. Ця війна може загострюватись у формі голодоморів, масових репресій чи ніжно затискати українців в колючий дріт русифікації. Але світоглядне, концептуальне протистояння українців (русів) та московитської орди триває вічно. Це цивілізаційна боротьба між добром та злом, світлом і темрявою, гуманізмом й садизмом, життям та смертю, християнськими цінностями і войовничим атеїзмом к@ц@пів (м’ясників, тюркською). Українці є більшими європейцями, аніж німці, французи, італійці, мадяри, які від 2008 року категорично не пускають нас в НАТО та ЄС. Ми щиро віримо в ті моральні цінності, які декларує Європа. Принаймні,  українці намагаються вірити  в задекларовані справедливість, невідворотність покарання, рівність і удосконалюватись, робитись кращими. В цьому і є суть прогресу людства. А не в постійному фарисействі німецьких канцлерів, французьких президентів, які легко продаються та перепродуються, наче дами з амстердамського кварталу червоних ліхтарів.

В українців з’явився унікальний шанс — смертями тисяч захисників Батьківщини нарешті заплатити за реальну незалежність від московської імперії. Вісімсотлітня війна за звільнення українців з російського духовного рабства може бути переможною лише за однієї умови. Україні, цивілізованому людству потрібен розпад російської імперії з повною демілітаризацією, ядерним роззброєнням московитів. УКРАЇНЦІ це вже розуміють. Керівництво України та деяких впливових держав світу, на жаль, ще ні. З озброєним, тотально аморальним ЗЛОМ не ведуть переговорів. Його знищують. Інакше будь-які перемовини ЗЛО лише використає для відродження та власного посилення. Мотто пітерських бандитів: «Боїшся? Значить – уважаєш». Світові керманичі, які висловлюють власну повагу вбивцям, що повинні бути засудженими Міжнародним кримінальним судом за злочини, скоєні проти людства, не помічають, як з їхніх рук також крапає кров вбитих дітей України. Вбитих росіянами тільки за те, що вони народились українцями.