Щось точно спрогнозувати в сучасній війні, особливо за участю непередбачуваного електорату України, все одно, що гадати встромленим у небо перстом. Не вживаю більш брутальне порівняння з відомими пальцем. Досить оприлюдненого маршруту російського військового кора/бля.
Але мої рідні, друзі, товариші, котрі вибули з України, рятуючи дітей, не полишають спроби почути від мене правду – а коли ж закінчиться війна? Вони вільно володіють українською мовою. Дехто так само вільно володіє польською, англійською, італійською, іспанською, португальською… АЛЕ АБСОЛЮТНО ВСІ БАЖАЮТЬ ЯКНАЙШВИДШЕ ПОВЕРНУТИСЬ В УКРАЇНУ. Для декого лише сьогодні, в умовах страшної війни, прийшло вичерпне розуміння: а що ж є Вітчизною. Тепер на руїнах знищених «братніми» росіянами житлових будинків, спалених цивільних об’єктів вони точно знають, як виховати патріотизм у нащадків та пояснити, що Батьківщина – це земля наших батьків, котру вони щедро полили своїми кровію та потом і залишили нам.
Почесний обов’язок нинішнього покоління українських громадян — не віддати нікому ані квадратного сантиметру нашої землі, якби цього не прагнули «переговорники», що нині очолюють державу та планують для власних дітей «лакшері стайл» в спокійних країнах західної цивілізації.
То коли ж закінчиться війна, пишуть і телефонують друзі, компліментарно називаючи мене політологом. Якщо абсолютно чесно — не знаю. Й ніхто не відає. Як кажуть американці, ніхто не знає завтра. Навіть Бог, додають атеїсти.
Тому можу лише писати по загальновідомі речі, не видаючи державних таємниць, але не уникаючи логічних висновків.
1. Будь-яка війна ЗАВЖДИ закінчується поразкою однієї сторони та перемогою іншої. Навіть, коли ви чуєте про підсумкову мирну угоду, де «как-то сошлісь посрєдінє». Хтось мусить капітулювати. Чому гітлерівська Німеччина та сталінська Росія (СРСР) в травні 1945 року не зійшлись десь посередині?
1.1. Для агресора (РФ, а не В. Путіна чи орків зі світу фентезі) перемога у війні це: конституційна відмова України від вступу до НАТО; визнання Кримської, Донецької, Луганської областей частинами Росії де – юре, бо де-факто це вже сталось; скасування всіх міжнародних санкцій проти РФ – позаяк сторони «спецоперації» вже домовились; відсутність матеріальних претензій України до Росії за вбитих від 2014 року більш, як 30 тисяч українських громадян та завдання матеріальних збитків в сумі трильйону доларів; визнання російської мови державною в Україні; подальша легалізація панівного становища російської православної церкви на українській землі; заборона на вступ України до НАТО; збереження російських військових баз на території України.
1.2. Для українців перемогою над РФ є: негайне звільнення від окупантів всієї території України в кордонах станом на 01. 12 1991 (включно з ліквідацією військових баз РФ в Криму); повернення всіх громадян України, які знаходяться в ув’язненні на території Росії, в Криму, ДНР/ЛНР; виплата Росією трильйону доларів Україні протягом 20 років/соціологи цим терміном вимірюють життя одного покоління/; вступ України до НАТО та ЄС після наступних президентських і парламентських виборів в Україні, не пізніше 01. 07. 2025; відмова РФ від ядерної зброї за прикладом України, що зробила це в 1994 році; проведення референдумів, під контролем ООН та ОБСЄ, в Білгородській, Ростовській, Курській областях, Ставропольському, Краснодарському краях РФ, Брестській області Білорусі з одним питанням: ви за повернення ваших адміністративно- територіальних одиниць до складу України? З урахуванням економічних санкцій мешканці цих територій переважною більшістю виборців проголосують за входження до складу України. В. Путін полюбляє волевиявлення в Криму чи ОРДЛО? Дайте йому волевиявлення на Кубані або Білгородщині )))
2. Закінчення активної фази теперішньої війни між агресором – РФ та країною – жертвою агресії залежить виключно від БОГА, який одягнув форму ЗСУ. Якщо слухати всіх радників в ОПУ на високій бюджетній зарплаті, зіркових керівників міністерств та обласних ВЦА, активні бойові дії повинні припинитись не раніше початку літніх відпусток. Адже росіянам ніхто не закрив літній відпочинок в Туреччині, Єгипті, Марокко, Тунісі, В’єтнамі, Індії, Танзанії, Китаї, Кореї, Ізраїлі тощо. Іншою причиною зменшення напруги бойових дій називають посівну кампанію в Україні. Вона вже порушена. Від українських зерна, олії залежить харчова безпека Єгипту, Сирії, Лівану, Йорданії, Лівії, Ефіопії, Сомалі. До слова, сумарне населення цих країн перевищує задекларовані РФ 142 мільйони громадян Росії.
Наразі усі прогнози мають шанс бути перекинутими шкереберть бажанням однієї двоногої істоти – героя майбутніх фільмів жаху (людиною це створіння не є). Якщо ВВП вирішить не мінімізувати, а нарощувати бойові дії в Україні, його ніхто не зможе спинити. Ніхто, окрім ЗСУ. Наші військові не гадають на картах ТАРО, вони боронять рідну землю, власних дітей, жінок, батьків. Вищої мотивації для воїна не існує. Тому не гадаймо, просто робімо власну справу. Кожен на своєму місці. Україна переможе!