Ян Чарнецький

Публікацій: 154

Старий метод популяризації мови

Велемудрий Соломон казав: "Усе минає". Мине і війна. Ми, звісно, переможемо. Путіна усунуть від ядерної кнопки. Росія перетвориться на конфедерацію кількох взаємопов’язаних держав. Вірю в ЗСУ. Що буде далі? Зокрема, в гуманітарній сфері Миколаєва?

Дивлюсь на керівництво області й вже бачу вічні дискусії щодо недемократичності заборони російської мови. В усіх сферах, включно з публічною. Бо це – рідна мова президента, членів кабміну, голови ОВЦА, усіх його заступників, начальників департаментів, управлінь…

Українцям знову запропонують заяложений міф про непопулярність української мови в молодіжному середовищі, яке слухає російськомовний реп, споживає російський мережевий продукт, дивиться російські мультики та грає в російські комп’ютерні ігри.

Я є прихильником використання досвіду інших, успішних країн. Не треба вигадувати велосипед. Візьмімо, наприклад, Туреччину, курорти якої відомі усім миколаївцям. В цій країні вже три десятиріччя успішно працює програма перекладу популярних англомовних рокових композицій турецькою мовою. Держава надає гранти під цю музичну діяльність. Подібні урядові програми існують й в інших країнах, що популяризують мову титульної нації.

В улюбленому деякими старенькими отримувачами субсидій СРСР також найбільш популярні хіти «загниваючого Заходу» перекладали російською мовою. Іноді навіть не згадуючи першоджерело, видаючи чужі пісні за власні. Але популярні українські музичні твори зумисне не перекладали російською. Іноді, як  пісні українських січових стрільців чи співанки УПА, просто крали і на мелодії накладали потрібний пролетарський чи білогвардійський текст. В мережі інтернет достатньо прикладів російського музичного мародерства. Тому не буду повторювати їх. Лише зауважу, що «Червона рута» В. Івасюка перекладена на більш, аніж 120 мов світу. Але її принципово не перекладали російською. І аргумент про те, що російська мова та українська є братніми, не витримує найменшої критики. Кожен українець володіє російською мовою. І кожен росіянин НЕ РОЗУМІЄ УКРАЇНСЬКУ. Братні мови, кажете?

Згадую власний досвід популяризації українського слова в часи навчання в МКІ. Ми просто перекладали російською та українською мовою популярні в 70-ті роки минулого сторіччя рокові композиції та співали. До слова, народний артист України Ф. Кіркоров й досі англомовні шлягери успішно  переспівує російською мовою. Так само, не лякаючись звинувачень у вторинності, діють і популярні російськомовні репери.

На завершення цього допису надам маленьку ілюстрацію. Моєю першою піснею, котру я вивчив з допомогою гітари, в 1976 році, була композиція «Будиночок сонця, що сходить» Про історію цього всесвітньо відомого хіта ви зможете почитати в мережі. Там так само знайдете виконання «будиночка» різними мовами, включно з російською, та оригінальний текст англійською мовою. Надаю посилання на найкраще виконання ці пісні австралійським гітаристом – віртуозом Томмі Емануелем: //www.youtube.com/watch?v=J642mgHFajY

Додаю власний український переклад пісні.

БУДИНОЧОК СОНЦЯ, ЩО СХОДИТЬ

У Нью – Орлеані є дім,

Де сонце ранкове встає.

Для бідних біду приносить він,

О Боже, мені теж дає.

Швачка була моя мама.

Блу-джинси пошила вона.

А батько мій був ігроманом,

Що жити не міг без вина.

А що гравець потребує?

Дорожній лише чу/майдан,

І щастя він може відчути

Тоді, коли повний стакан.

Мамо, скажи своїм дітям,

Куди їх мій шлях заведе.

Промине життя в сльозах, гріхах

В будинку, де сонце встає.

Нога стоїть на платформі,

Іншою на сходах стою.

Вертаю я знов в Нью – Орлеан,

Щоб кару понести свою.

У Нью – Орлеані є дім,

Де сонце ранкове встає.

Для бідних біду приносить він,

О Боже, мені теж дає.

(Будинок сонця, що сходить – так називали в’язницю в Новому Орлеані)

Куплети про батька в цьому виконанні Томмі не співає. А грає, яко Бог.