Шановні керівники ще українського уряду на нібито українського парламенту! Припиніть на вимогу олігархів Донбасу та Слобожанщини торгувати соборністю України. Коли Ви відгукуєтесь на заклик Ахметова, Єфремова, Богатирьової, Азарова, Януковича «почути схід України», будьте ласкаві почути і мене, даруйте за нескромність.
Батьки Ахметових прибули в Донецьку область з Мордовії, батьки Єфремова приїхали до Луганська з РФ, Азарова заслали до Донецька з Москви, батьки Януковича походять з Білорусі та Росії.
Про себе. Я є типовим громадянином України. Одна половина моєї родини походить з Львівщини, інша частина – з Луганщини, а я від 1976 року мешкаю в Миколаєві. Тут народились мої діти, в цьому місті похований мій батько і живуть мої мама та родина брата. ВСІ МИ БУЛИ І Є УКРАЇНОМОВНИМИ. А життя навчило нас розуміти СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ. Почуйте нас також!
У мене є більше підстав говорити від імені сходу України, аніж у вище перелічених челябінсько-мордовських приблуд. Мій прапрадід Харитон Михайлюк та його батько Марко (мій прадід) були куркулями з с. Білокуракіно, Луганської області. Вони навіть не розуміли російської. Прийшли більшовицькі кацапи з Росії (саме кацапами, а не москалями їх споконвіку називали українці Слобожанщини) і захопили їхню землю. В наслідок розкуркулення багатодітну родину знищили. Чудом врятувалась моя бабуся Маланка та її молодший брат Андрій. Бабуся вийшла заміж 16-річною, змінила прізвище, все життя боялась, що комуністи знайдуть її та вб’ють і померла неписьменною, україномовною. Окрім української, вона не розуміла іншої мови і навчила говорити українською мене, коли я народився в м. Золоте, Луганської області.
Бабусиному брату пощастило менше. Неповнолітнім він отримав 5 років таборів, потім воював з німцями у складі ЧА. Після війни А. Михайлюк помер, не дочекавшись пільг для учасників війни. Похований, як і бабуся, дідусь, і ще три покоління до них – на Луганщині.
Коли я, україномовний малюк, пішов до першого класу в м. Золоте, школу вже перевели з української мови викладання на російську. Батьків ніхто не питав. Перевели ще в 1956 році, після рапорту про знищення останнього загону УПА, в якій загинув молодший брат моєї львівської бабусі Гелени Чарнецької.
Себто, мої родичі ходили до української школи, і вся Луганщина до 60-х років залишалась україномовною. А в 1966 році моє право на отримання середньої освіти рідною мовою неможливо було реалізувати.
За українську мову в російській школі я отримав прізвисько «малий бандера». В ті часи Донбас вів перед серед регіонів України в ініційованій М. Хрущовим «бєспащаднай барьбє с украінскім буржуазним націаналізмам». Діти, що говорили українською, кваліфікувались бандерівцями з відповідними наслідками. Усіх примусили вивчити російську мову.
Коли наступного року Вітя Шапкокрад отримав перший строк, наша шахтарська родина була змушена переїхати до м. Калуш. Тут мені знову довелось піти до російської школи. Бо в українських не було місць, діти займались в дві-три зміни…Тяжкі часи російсько-більшовицької окупації України…
Але ж нині ми 23-й рік розбудовуємо українську (?) державу. То чому я заради українофоба Ахметова – він вивчив розмовну англійську та ПРИНЦИПОВО ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВЧИТИ УКРАЇНСЬКУ – повинен терпіти фактичне існування російської мови в якості державної в нібито незалежній Україні? Тільки тому, що його терористи погрожують підірвати приміщення облуправління служби небезпеки України чи обласної антидержавної адміністрації? Чому один регіон в особі рабовласників зомбованого електорату протягом 23 років отримує пільги та преференції за рахунок іншої частини України?
Припиніть гратись в поступки з терористами. Сьогодні дозволите їм ігнорувати українську мову, завтра вони введуть рубль і переведуть футбольні клуби до російського чемпіонату. В Криму все починалось із заміни державної української мови на формально три мови, а фактично на тотальне зросійщення. Чим скінчились поступки на користь кримських українофобів, бачить увесь світ. А решта України змушена допомагати біженцям. Ви плануєте українських біженців з Луганщини? Тоді відверто скажіть про це і вивозіть україномовних українців Криму, Донбасу, Слобожанщини відразу до Канади. Не везіть їх до Херсону, Миколаєва, Одеси. Бо слід за здачею Східної України від вас вимагатимуть віддати південну. Навіщо українцям двічі мігрувати протягом кількох років?
До речі, може ви не знаєте, з 17 районів Луганщини в 4-х північних, сільськогосподарських досі не ухвалене рішення про визнання російської мови регіональною на території цих районів. Не слухайте Єфремова. Поїдьте туди і переконайтесь, що від 17 сторіччя і донині абсолютна більшість місцевих мешканців говорить українською! Операція «Вісла» дотично українців нині повторилась в Криму. Далі плануєте разом з олігархами-донбосяками організувати «Віслу» по всій східній Україні?
В глобальному, транспарентному світі ви не втечете і не сховаєтесь, як і ахметовська банда. Пам’ятайте, шановні тимчасові керманичі України.
Анатолій Іванюченко – Чарнецький – Михайлюк.
