Українофобія даунбасівців виникла не вчора і навіть не рік тому. Леонід Кучма від 1995 року фактично створив в Луганській та Донецькій областях антиукраїнську автономію з «вільною економічною зоною «Донецьк», з вбивствами українських патріотів, закриттям українських шкіл, плеканням антиукраїнської позиції ЗМІ, місцевих чиновників та формуванням окремою нації «даунбосяків, каторих нікто нє паставіт на калєні», бо вони вже стоять рачки перед рабовласниками.
Родина Єфремова походить з нєчєрназємья Росії; Ахметов, Бахтєєва — татари з Мордовії; Багатирьова — з Челябінської області; Азіров — з Калуги, янучари — з раші та білораші…
В цій лугандонії ЖОДЕН (!) ЕТНІЧНИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ УКРАЇНЕЦЬ упродовж 20-ти років так і не з’явився ані на посаді голови ОДА, ані в кріслі керівника міліції, прокуратури, СБУ. Упродовж двох десятиліть в Донбасі заохочувалась українофобія. Тому без переселення в ці області тисяч нормальних українців із західної, центральної, південної України, без антикацапської державної політики на всіх рівнях повноцінного повернення Лугандону до України не відбудеться. Ніколи.
Окреме місце в нагнітанні антиукраїнської істерії належить Рінату Ахметову. На його стадіоні всі оголошення завжди принципово звучать російською мовою. Українською — ніколи. Його ЗМІ — виключно російськомовні. В контрактах іноземних футболістів, які грають за ФК «Шахтар», є пункт про обов’язок вчити РОСІЙСЬКУ (а не українську) мову. Всі про це завжди знали, а тепер роблять здивовані обличчя.
Одна з причин продажу Анатолія Тимощука ФК «Зеніт» — його проукраїнська позиція. Як капітан, він почав конфліктувати з бразильцями, які на полі розмовляють між собою португальською, а не українською чи російською (як записано в їхніх контрактах). Коли прес-служба клубу робила фільм про родину Анатолія Тимощука, він та його дружина відмовились спілкуватись з журналістами російською. Фільм-інтерв’ю на ахметівському каналі вийшов українською. Доля Тимощука була вирішена — його продали до Пітеру.
Україномовного Дмитра Чигринського ахметівці зламали — він став руцкаязичником. Якість гри під час такої психологічної «ломкі чєрєз калєна» обов’язково падає. Україномовний Артем Федецький, куплений ахметовим для «Шахтаря», виявився українським патріотом — тобто, «бєз даунбасовской закалкі». Продали. Позаяк татарину та румунському цигану такі в клубі не потрібні. Мірча Луческу, улюблений тренер Ахметова, договорився до того, що «в Донецьку — всі росіяни, бо розмовляють російською».
