Ян Чарнецький

Публікацій: 177

Король Ян ІІІ Собєський і Калуш. Перші відвідини

Внаслідок судової тяганини власником калуського староства в 1666 році став Ян Собєські. Саме того року Ян офіційно вперше відвідав Калуш.

Після минулої публікації «Королева Польщі Марисенька і Калуш» кілька знайомих калушан, розкиданих по всьому світу, дорікнули мені, що я не дав відповіді на запитання – чому королева Марисенька відвідала Калуш 1 серпня 1686 року. Офіційна версія /для участі в містечковій судовій суперечці/ є заслабою.


Однозначної  відповіді НЕ ЗНАЄ НІХТО. Я можу лише висловлювати версії. Тим паче цей період біографії королівської родини Собєських вкритий білими плямами навіть в польських  джерелах. Маю на увазі таких дослідників життя Марисеньки, як Олександра Запрутко – Яницька, Ян Морштин, Міхал Комашиньські, Тадеуш Бой–Желєньські. Принагідно висловлюю всім подяку. Реальне життя французької авантюристки насичене безліччю голлівудських сюжетів. До слова, минулого року в Польщі побачила світ художня (не документальна) книжка Роберта Форися «Вóg, honor, trucizna». Роберт робить, як на мене, помилковий висновок: «Rok 1671. Marysieńka Sobieska jest francuskim szpiegiem i prowadzi operację mającą na celu detronizację króla Rzeczypospolite».


Щодо ролі різних отрут в історії Польщі – згоден. Половина польських королів були отруєними в той чи інший спосіб. Як і гетьмани України. Нагадаю, лише в Польщі та Україні тих часів посади національних лідерів були виборними…


Але дотично хімічних знань Марисеньки польські автори, що підозрюють Марисеньку у шпигунстві на користь Франції, явно перебільшують. Марі знала лише 2 мови, рідну – французьку та польську. Писала обома з безліччю помилок. Не закінчила жодного навчального закладу. Вона володіла докторським ступенем лише в одній дядизні – мистецтві спокушувати мужчин та робити з них слухняних ляльок.


А тепер про факти, власне пов’язані з  Калушем. На момент народження Яна ІІІ Собєського (деякі ультра патріотичні українські автори називають його Іваном Собишиним), від 1629 до 1635 року, калуським старостою був його батько – Якуб Собєські.


В червні 1649 року — в Калуші після Томаша Замойського почав старостувати шляхтич Ян Замойський (перший чоловік Марисеньки), який у 1655 році повністю оволодів правами на калуське староство і назвав себе «власним паном на Калуші». Від того року його почали називати „собєпаном”.


W 1655 z nadejściem potopu szwedzkiego zachował wierność królowi Janowi Kazimierzowi. Był uczestnikiem konfederacji tyszowieckiej w 1655 roku. W 1656 r. dowodził skuteczną obroną Zamościa przed Szwedami. 
3 marca 1658 poślubił w Warszawie Marię Kazimierę d`Arquien, późniejszą żonę króla Jana III Sobieskiego.

Przydomek “Sobiepan” oznacza, iż Jan Zamoyski cenił sobie niezależność; nie znosił, gdy ktoś narzucał mu własną wolę czy zasady postępowania. Przydomek ten rozpowszechnił Henryk Sienkiewicz w swoim Potopie, którego jednym z bohaterów jest Zamoyski. Prywatnie miał skłonności do nadużywania alkoholu i kobieciarstwa.



Пам’ятник Яну Собеському у Калуші. Автор і калуського, і львівського пам’ятника (котрий Україна віддала для музею у Вілянові) — той самий. Львівський вважається найкращим. По ньому потім скопіювали памятник Богдану Хмельницькому на Софіївському майдані в Києві. На якому калуському горищі чи в якій пивниці зараз лежить ціннісне погруддя — пам’ятник Яну Собеському, не відомо. Але ніхто й не шукає



Ян Собеський після перемоги над татарами. Малюнок з колекції Національної бібліотеки Польщі. Джерело: wilanow-palac.pl


В 1665 році, після 7 років шлюбу з Марисенькою, 38-річний Замойський  помирає. Офіційно – від сифілісу, яким він вже встиг «нагородити» Марусеньку. Польські історики вважають, що Марусенька отруїла Собєпана. Насправді симптоми говорять про те, що вона намагалась самостійно лікувати Замойського ртуттю або солями важких металів. Звертаю увагу на «солі» в контексті смерті «через необережність». Хоча мотив для вбивства чоловіка у Марисеньки дійсно був.


Сусідом Замойських був Ян Собєський – перший мужчина Марисеньки. Нагадаю, що в 1653 році, перебуваючи в Парижі,  12-річна Марі відмовила в сексі 15-річному Людовіку «Королю-Сонцю». Людовік потім все життя пам’ятав ту відмову і мстив. Яничек займав особливе місце в серці Марі навіть після того, як її  хрещена мати (а поляки вважають – біологічна матуся), польська королева видала її  заміж за Собєпана, алкоголіка та сифілітика.


Упродовж 1658–1660 років подружжя Замойських мешкали в Замойстю. Ян Собєські випадково (!) був їхнім сусідом. Собєпан його ні в чому не підозрював. Бо Марусенька в першу шлюбну ніч сказала  Замойському, що її «зіпсував» Людовік, король Франції. Сусіди потаємно зустрічались, але Собєський вимагав скандального розлучення Марисеньки та «карлика» (так він позаочі називав Собєпана). На цьому ґрунті в 1660 році коханці посварились і не спілкувались протягом року. Надалі польські джерела стверджують наступне:


Jesienią 1661 roku Sobieski i Zamoyska spotkali się w Warszawie w kościele Karmelitów. Jan przysiągł ukochanej wierność i para wymieniła się pierścionkami.


Нагадую, чоловік Марисеньки — Собєпан, хворий на сифіліс, ще живий, пиячить та гуляє з кобєтами в Замойсцю. Церковний шлюб Замойських не розірвано. В цей час Янічек та Марисенька таємно шлюбляться у варшавському костьолі кармелітів. До слова, пам’ятної таблички на костьолі немає.



В 1661 році цей щойно збудований та посвячений варшавський костьол, в якому Марисенька та Ян Собєський вперше обмінялись обручками, виглядав трохи інакше. Джерело: um.warszawa.pl



Ян Чарнецький біля костьолу кармелітів у Варшаві, де в 1661 році вперше обмінялись обручками та заприсяглись Марисенька і Ян Собєські


Ян Замойський помер 07.04.1665 року від передозування ртуті та абсцесу, викликаного сифілісом в останній стадії (саме через зараження цією хворобою всі четверо дітей Замойських померли протягом місяця від народження). За місяць – 14.05.1665 року  Ян Собеський та Марія Казімера потаємно повінчались. Це було їхнє  друге вінчання. А вже 05.07.1665 року  вони повінчались втретє і в останнє. Бог любить трійцю….


По смерті першого чоловіка Марисеньки його маєтки успадкував небіж — Міхал I Корибут Вішнєвєцькі.  В 1666 році Ян та Марі намагались відібрати у Міхала частину її гіпотетичної спадщини.


Внаслідок судової тяганини власником калуського староства в 1666 році став Ян Собєські. Саме того року Ян офіційно вперше відвідав Калуш.


Далі буде…