Дуже-дуже давно Балтійське море звалось Варязьким і територією сучасної Латвії та Литви проходила потужна торгова артерія під назвою — «шлях із варягів у греки». Для Київської Русі цей торговий шлях мав чи ненайважливіше значення та сприяв розвитку державності, крос-культурному обміну та соціальному збагаченню наших древніх предків. Щось незриме дійсно пов’язує сучасних латишів та українців, наприклад рішуча недовіра до спільного сусіда та бажання народної єдності, чого б це не вартувало. А ще є у латишів несвідомий, дещо язичницький зв’язок людини та природи, що так притаманний українцям. Подорожуючи Латвією, я була захоплена красою тутешньої природи — безкінечні ліси з м’яким мохом, у якому можна потонути, дивовижної чистоти озера та повні життя болота, в яких вже реально можна потонути. Цікаво, що Латвія остання з європейських країн прийняла християнство, тож люди тут досі звертаються до Матері Лісу, як до берегині сім’ї та вірять у те, що великі камені можуть рухатись, вчити та зцілювати хворих. Особливої любові заслуговує узбережжя північного моря — холодного та спокійного, як характер балтійських народів.
Традиційна кухня Латвії переважно вегетаріанська, адже це кухня селян. Латиші вживають багато овочів та злаків та молочні продукти, люблять пиво та холодні супи. Є безліч страв з оселедцем — смажений оселедець, суп з кефіром та оселедцем, маринований оселедець у травах. До багатьох страв традиційно додають кмин, особливо до молочних страв та хліба. Хліб тут полюбляють кисло-солодкий, темний та пряний, до салатів часто додають капусту та буряк. З ягід, котрими повняться північні ліси, варять ароматні джеми, що так чудово пасують до свіжого масла, чорного хлібу та ароматної кави.
Солодкий овочевий пиріг «Скландраусіс»
Пироги з житнього борошна та солодкої овочевої начинки є старовинною латвійською стравою. Традиційно житнє тісто замішували на смальці, а замість сиру додавали картопляне пюре. Мені пощастило скуштувати обидва варіанти пирогів — з картоплево-моркв’яною начинкою та більш сучасні, з сиром та морквою. Другий варіант мені сподобався більше, тож його я раджу вам приготувати. Ці невеличкі пироги є надзвичайно смачними та ще й корисними. Чудовий варіант ласощів для дітей, адже житнє борошно містить менше глютену, ніж пшеничне, а у складі начинки зовсім немає цукру. Куштуйте маленькі скландраусі разом зі склянкою холодного молока, це теж дуже по-латвійськи традиційно.
Для тіста:
250 г житнього обдирного борошна
150 г вершкового масла
50 мл холодної води
1 ч. ложки цукру
1/2 ч. ложки дрібної морської солі
Для начинки:
7 невеликих морквин
100 г крем-сиру
2 ст. ложки квіткового меду
1 яйце
25 г вершкового масла
1. Очистіть моркву та варіть її близько 10 хвилин, доки вона стане м’якою.
2. Приготуйте тісто. Насипте житнє борошно до глибокої ємності, додайте масло кімнатної температури та перетріть борошно з маслом долонями до однорідності. Зробіть у центрі масляно-борошняних крихт заглибину та влийте туди воду, швидко замісіть тісто вік країв до центру. Тісто з житнього борошна виходить еластичним та слухняним.
3. Розігрійте духову шафу до 200 С. Викладіть тісто на присипану борошном дошку та розкатайте диск товщиною 1 см. Використовуйте круглу форму для печива діаметром близько 8 см, щоб зберегти автентичні розміри пирогів. Загинайте бортики висотою у великий палець.
4. З допомогою блендера пюризуйте моркву та дайте їй охолонути. Змішайте моркву з крем-сиром, медом та яйцем, можна для цього також використати блендер.
5. Змажте деко для випічки вершковим маслом та викладіть основи для пирогів у шаховому порядку. Столовою ложкою розкладіть моркв’яну начинку до житніх кошиків та запікайте протягом 15 хвилин.
6. Повністю остудіть пироги та насолоджуйтесь.
