Відповідь на це питання шукав Данило Багров і саме на цьому місці - набережній озера Мічіган. Раки я там ше не варив, але трапилось весело і зі мною. Занесла мене крива Американської мрії на середній захід в Чикаго.
Звичайно першою справою - я пішов до українського “Брайтен Бич” - українського села. Деякі недалекі люди називають його “дєревня”...... І от попав як в центр Калуша, церкви, пекарні, забуті українськи страви - цінуйте те що Ви маєте. Ну і звичайно почав шукати пресу - і оп-па - з обкладинки на мене дивиться Президент України Віктор Янукович - а зверху найбільша українська газета у США. Думаю, якщо до діаспори ще не дойшло з ким маємо справу тут розмоляти без сенсу. Але стаття виявилась цікавою, я виніс з неї, що в Україні з’явився письменник світового рівня - український Набоков і отримує гонорари навіть за твори, які ще не побачили світу. Ним виявився той самий Віктор Янукович - справжній талант він талановитий у всьому. Стаття мені дуже сподобалась і я зразу її почав обговорювати, зав’язалась дискусія і після пару годин - мені сказали синок ти такий розумний іди в редакцію газети “Час і Події” - там тобі буде чим зайнятись. Старших людей треба слухати - і от я уже в редакції - поточна робота молодшого журналіста не сама цікава - напиши кроссворд, знайди курйозні новини і т.д., але покликання в мене було до чогось сенсаційного. Кажуть якщо чогось дуже хотіти воно тебе знаходить саме - правду кажуть. І от Чикаго стає місцем проведення саміту НАТО і на цей час стає меккою для Антишлобалістів. Насправді у мене був вибір - можна було акредитуватись на саму подію, але мене ніколи не тягнуло до нудних зустрічей, а от революції - це моя стихія. Взявши кмамеру і фотоапарат - і знову “Час прийшов” як в 2004. Сама демнострація була веселою - на фейсбук Часу і Подій http://www.facebook.com/chasAndPodii э 2 ролики де можна відчути атмосферу. Я не можу як журналіст прийняти ту або іншу позицію, щоб не зрадити високе звання - тому я просто знімав так щоб читачам було зрозуміло хто є хто і вони визначились би самі. Коротко в основному протест був проти Афганської війни - люди питали навіщо США відсилає в Афганістан величезні кошти - біля 15.000$ на секунду, а назад приймає “чорні тюльпани” з трунами у прапорах. За 8 років ніякого прогресу не було досягнуто. Мені було складно з ними сперечатись. Але я також вважаю, що це можна було б сказати і без прапорів сексуальних меньшин. Але в підсумку було дуже весело. На останок, хочу скзати, що Данила Багров був правий - сила не в грошах, а в правді. Треба просто пояснити це нашій владі.
Любко Більович, Чикаго
