Коаліція у Верховній Раді України – розвалилась. Очікується оголошення дострокових виборів до найвищого законодавчого органу країни.
Здавалося б, вимоги Майдану та більшості громадян України виконано. Ура!
Не обманюйте себе. Не будьмо сліпими кошенятами! Хоч комусь цього б дуже хотілося.
Насправді, Український Народ прагнув люстрації: очищення на всіх рівнях державної інституції: законодавчої, виконавчої та судової гілок, від старої пострадянської гвардії. Від осіб, бо язик їх людьми не повертається назвати, котрі, будучи лицемірно байдужими до долі Українців, знищуючи свободу в усіх її проявах, всі роки сучасної незалежності грабували нас з вами. Від осіб, які перетворили Український парламент та політичні партії на бізнес проекти, які не мають жодного відношення до розвитку Держави і суспільства. ЖОДНОГО!
Досі існуюча політична система, політичні структури, ще не мали часу кардинально змінитися: стати наближеними до потреб Держави та її Народу. Натомість, нових політичних партій у виборах ми не побачимо, позаяк альтернатива відсутня.
Таке вже законодавство: участь у виборах може взяти партія, яка до початку виборів, була зареєстрована не менше одного року. Порахували скільки часу минуло, як мінімум від листопада минулого року? Добре, тепер розумієте чому у новообраному парламенті, швидше всього, ми побачимо лиш несуттєву зміну облич.
Чи винні у цьому ми — Народ, який повстав? Жодним чином — ні!
Такі фактори, як війна та малий термін з часу вигнання узурпатора та його команди, — ось основні причини.
Ми воліли б всього і відразу. Проте, це не зовсім відповідає реаліям.
Також в мене є величезний сумнів, що в сучасних політичних партіях, за час без януковича, відбулися суттєві зміни серед керівництва на всіх рівнях. Припускаю, що новими людьми вони також не наповнилися, адже, переважаюча чисельність найкращих людей, нині зі зброєю в руках, дбають про неньку Україну та її Народ. Тут маю наголосити, що жодним чином не зачіпаю рядовий, не керівний склад політичних структур.
Звернув увагу, що у змінах, які нині пропонують внести діючі депутати, розмір такої застави збільшується фактично в десять разів, а ще планується підняти необхідний поріг проходження.
Враховуючи, ось такі, сумні реалії, що має робити Українець, аби знову не відчути себе обдуреним та розчарованим після позачергових виборів 2014 року?
Вихід є! Проте, він не настільки швидкий, якби нам цього хотілося. Головне не опускати руки!
Але, це не означає, що все пропало. Це не останні вибори в нашій Державі. Ще є час і можливість підготуватися до місцевих виборів та наступних виборів народних депутатів України, чи чергових, чи знову позачергових, це вже як карта ляже.
Тобто, можливість в теорії є. А що з практикою та реалізацією такої можливості і найголовніше де взяти гроші для цього?
Насправді, всі ці речі реально вирішити самотужки, не продаючись. Демонстрацію цього, ми спостерігали під час Революції Гідності, це продемонстрували люди, які займали активну громадську позицію. Адже, проти нас усіх, протистояла узурпована державна машина з її, здавалося б, невичерпними ресурсами. Ми вистояли і навіть перемогли у цьому протистоянні, хоч і дорогою ціною, життями своїх Героїв.
Ми — Український Народ, ПОКИ ЩО, не знаємо досконало, як потрібно боротися на полі бою, де вже є професійні гравці. Як правило, ми не робимо тоді коли потрібно, завжди запізнюємося. Ми починаємо коли набридло і дістало. Немає ніякої стратегії виходу з ситуацій, немає ніякої процедури і прозорості. Ніякого планування наступних кроків. Немає професіоналізму і людського відношення один до одного, що найголовніше, адже, досі кожен тягне покривало на себе.
Поки усе виглядає сумно та безперспективно. Здається, що до мети, за яку ми боролися, ой, як далеко. Спостерігаючи за тим, що і як відбувається в коридорах влади, це відчуття проявляється особливо яскраво.
За своєю суттю — я все ж оптиміст. Переконаний, що ситуацію змінити більш ніж реально. Фундаментом для цього, слугуватиме об’єднання порядних людей між собою, без негідників, злодіїв і перешиванців. І нині, це головне завдання, аби довести розпочату нами Революцію Гідності до кінця: змінити наше і наших дітей майбутнє. А мета об’єднання в нас одна, справедлива і чесна: вберегти Україну, створити умови для добробуту всіх Українців, які дійсно щиро прагнуть добра оточуючим, а не триклятих посад, меркантильних інтересів тощо.
Я готовий з такими людьми працювати спільно, об’єднатися і, як Бог дасть, потоваришувати.
Решті: механізми, професійність, плани, кроки, заходи, стратегії, звідки брати гроші тощо, ми обов’язково навчимося в процесі.
Це моя пропозиція і готовий почути Ваші. Тому пишіть і будемо рухатися вперед.