(Уривок із роману про 70-ті роки в радянській Україні «Травам не можна помирати»)
Творилося небачене- орли билися за їжу, клюючи один одного.
Ці землі вже остогидли їм. Тепер тут панував чобіт якихось червоних пройдисвітів. Якихось кілька століть назад ці степи були улюбленими місцями орлів.
Вони паруються один раз, але орлиних гнізд тут чимало. У степах було по-райському тепло і по-райському холодно. Орли колись не боялися навіть набігів коротконогих чоловічків на конях, із луками та стрілами –від них можна було заховатися. Підчас воєн між двоногими і дворукими є більше поживи.
Для грифонів, що їдять падаль, степові сутички були як пир. Грифони клювали мертві тіла гризунів, видовбуючи серця трупів. Грифони клювали мертві людські тіла, видовбуючи мерзлі душі. Грифони підчас степових сутичок між дворукими живилися набагато ліпше. Деколи вони не могли літати після трапези, нагадуючи перегодованих півнів, які не можуть застрибнути на курку.
Грифони відрізнялися від вінценосних чи траурних орлів. Та й від степових теж. Грифони були подібними до червоних пройдисвітів.
Степові орли багато бачили. Бачили, як пройдисвіти виводили у степ людей. І розстрілювали або катували, як знущалися із жінок. Старий орел взагалі не міг допетрати, як можна силою добитися любові.
Він із своєю орлицею прожив …не пам′ятає стільки …потім її принесли смерть страшні мотузки між палицями, які тягнуться догори, і які появилися у степах –і орли спершу шукали так притулку для гнізда, на тих високовольтних лініях і дротах…. Його орлиця згоріла водномить, присівши відпочити на таку тонку смертоносну мотузку, із якої спалахнуло полум′я…
...а колись вони двоє, молоді і сильні, влаштовували у повітрі, над степом, шлюбний танець…гралися, подряпували кігтями одне одного, мовби перевіряючи на міць і волю до життя…робили у повітрі складні піруети, так було їм радісно удвох.. .а потім вона висиділа двоє орлиних яєць…він приносив їжу...вчив своїх орлят літати…потім вони знову залишилися двоє... а потім…
Нарешті, молоді орли, голодні і обезумілі, кинулися клювати того, який бачив усе.
– Курли-курли! – лунало зловісно і шипляче.
– Курл-кур! – наче не їх вчив, як впольовувати здобич (старому орлу здалося, наче у тому колі був хтось із його колишніх, вилуплених із яєць, пташеняток).
– Кур-ку-ку! – молоді голодні орли уподібнювалися червоним пройдисвітам, кудкудакаючи, як кури, але будучи лютими і підступними, як шакали.
Старий відчув, що орлине коло готове до ритуальної жертви. Цим чудовим українським степам Той, що в скалі сидить, непомітно заморозив серце. Тут все довкілля почало смердіти –чимраз дужче! чимраз відчутніше! – падаллю. Появилося багато грифонів.
Грифони, ці маленькі апокаліптичні ангели, завжди появляються там, де війна і моровиця.
Тут було неможливо залишатися. Віддати своє тіло на заклання молодим виродкам, що на очах втрачали шляхетну орлину подобу –це закінчити власне життя жалюгідною поразкою.
Слід було покидати цей степ. Можна було злетіти догори, магічно курликаючи і паралізуючи цими звуками молодих бовдурів – а потім, склавши крила, каменем кинутися вниз. Можна було, як його орлиця, сісти на мотузку, із якої одразу піде смертельне полум′я.
Але старий орел знав, що він мусить жити, доки його носять крила. Також він знав, що через два десятки літ червоні пройдисвіти покинуть цей степ, який ще довго буде відхекуватися від їхнього плебейського чобота…
І він злетів догори, видаючи звуки, які паралізували волю нападників. Ніхто, окрім нього, не володів цим старовинним пташиним мистецтвом усипляти певними звуками. Молоді орли і орлиці, серед яких, безумовно, були і його колишні діти, не знали ні цих звуків, ні благородних орлиних традицій. Вони ніби уподібнилися крові на чоботах пройдисвіта, що заволодів цими степами. Інші часи –інші пісні.
Вони лишилися внизу, щоб докльовувати один одного. Як і люди, орли перетворилися чи то на курей із шакалячими повадками, чи то на шакалів із змахами курячих крил, які нездатні літати.
Політ старого орла був помітний лише кільком сотням чи, може, і десяткам людей. Решта поволі перетворювалися на двоногих і дворуких грифонів.
