«Полюбіть себе», «Відчуйте себе», «Пізнайте себе», — думаю, ви не раз зустрічали подібні заголовки в соцмережах. Чому так багато уваги до теми знайомства з собою? Як можна не знати того, з ким живеш щодня — себе? Пригадайте, чи буває таке: ви так зосереджуєтеся на інших і їх зручності, що коли мова заходить про вас самих, мало можете згадати: «А як же мені було в той час? Зле чи добре? Чи я звернула увагу на свої почуття, чи вся розчинилася в іншому?».
Ми помічаємо, коли втрачаємо роботу, кошти друзів, але втрата себе часто залишається не поміченою. Дана втрата не впадає в око. Часто люди на консультації приходять зі скаргами на конфлікти в стосунках, погане самопочуття, страх відмовляти й т. д., але не жаліються на втрату контакту з собою. Уже в процесі нашої спільної роботи стає помітний даний аспект і те, який він важливий.
Як помітити, що є схильність відмовлятися від себе:
- сліпі плями, коли йде мова про власні почуття чи переживання (що відчував співрозмовник — помітили й запам'ятали, а як було нам не можемо згадати);
- погана чутливість до власного тіла і нестача турботи до нього (не помічати холод, чи непомірні навантаження в спортзалі);
- не відчувати, що гроші належать мені, навіть якщо вони зароблені важкою працею;
- тиранія «треба» (власні хочу не відчуваються і не особливо розрізняються);
- сором за себе, внаслідок чого берете замало уваги (в стосунках, на роботі, з друзями й т. д.);
- схильність уступати іншим;
- втрачається відчуття, що керуєш своїм життям, можеш на нього впливати.
Іноді ми так звикаємо відмовлятися від себе, що не знаємо, як інакше, а можливе знайомство з собою може додавати тривоги та лякати. Супровід професійного психолога і комфортний для вас темп будуть міцним фундаментом для роботи в даному напрямку. Коли наше справжнє Я активне, ми відчуваємо прилив енергії, інтерес до життя, мріємо і надіємося. Приймаємо хороші для себе рішення, легко кажемо «ні» і «так», а також маємо ресурс нести за них відповідальність. При цьому тіло, розум, наші почуття є гармонійно поєднані, ми відчуваємо цілісність і внутрішній спокій. Ще кажуть — «йдемо своїм шляхом».
