Цей блог буде стосуватися важливої нині теми — процесу децентралізації влади, який повинен надати місцевим громадам більше повноважень. Особливо важливим є фінансовий бік цього процесу. Від того, наскільки самостійно і ефективно місцеві ради розпоряджатимуться інструментами наповнення бюджетів, залежить успішність розвитку відповідних громад.
У бюджетному кодексі на 2015 рік передбачено передати місцевим громадам податок на майно, який є важливою складовою наповнення місцевих бюджетів. До складу податку на майно (Стаття 265. Податкового кодексу України) входить:
265.1.1.податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
265.1.2. транспортний податок;
265.1.3. плата за землю.
Відповідно до вимог податкового кодексу Калуська міська рада прийняла два рішення, які стосувалися податку на нерухоме майно та податку на землю (РІШЕННЯ від 30.01.2015 № 2874 та РІШЕННЯ від 12.02.2015 № 2915).
Хочу прокоментувати ці рішення, оскільки я, як депутат і член фракції НРУ у міській раді, за них не голосував.
Спробую аргументувати свою позицію.
Законодавець дав можливість місцевим радам змінювати як базу оподаткування, так і ставку податку, що дозволяє у кожній громаді знайти баланс між потребою наповнення бюджету та необхідністю захистити соціально вразливих громадян. Як же ж скористалася цією можливістю Калуська міська рада?
Проект рішення від 30.01.2015 року №2874 доповідала заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Руслана Вайда, а підтримала депутатська більшість, яка представлена в міській раді в основному фракцією УП. Найбільш суттєва частина прийнятого рішення виглядає так:
6.2. Встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб в таких розмірах:
а) 1,0 відсотка — для квартири/квартир незалежно від їх кількості, загальна площа яких перевищує 120 кв. метрів, житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платни¬ка податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) незалежно від їх кількості, загальна площа яких перевищує 360 кв. метрів.
б) 0 відсотка — для господарських (присадибних) будівель - допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; гаражів.
в) 0,15 відсотка — для інших видів нежитлової нерухомості.
6.3. Встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб в таких розмірах:
а) 0,15 відсотка — для об’єктів житлової та/або нежит¬лової нерухомості.
Спробую прокоментувати це рішення за пунктами.
6.2. а) Ставка в 1,0 відсоток означає що в місті Калуші податок з 1 кв. метра житла становить 12,18 грн. Однак платити цей податок будуть тільки заможні калушани, які мають: квартири площею більше ніж 120 кв. метрів, або будинки площею більше 240 кв. метрів, або квартири і будинки сумарною площею більше ніж 360 кв. метрів. Тобто, якщо у Вас, приміром, є по вулиці Дзвонарській квартира площею 120 кв. метрів, а у «царському селі» будинок площею 240 кв. метрів, то Ви є незаможньою (бідною) людиною і платити податок не будете. А як будуть платити податок за житло і наповнювати міський бюджет заможні калушани? Припустимо, що у мене, заможного калушанина, є квартира площею 150 кв. метрів. Сплачувати податок я буду тільки за 150-120=30 кв. метрів, і становити він буде 30 х 12,18 = 365,40 гривні в рік або 30,45 гривні на місяць. А скільки таких заможних як я, що мають квартири площею більше 120 кв. метрів є у Калуші? Розумієте, як потужно ми будемо наповнювати казну міста? Розумієте, як користуючись парапсихологічню логікою (бо за формальною логікою це суперечить здоровому глузду) фракція УП феноменально дискредитувала саму суть податку на житло.
6.2. б) Переглянув рішення більше двох десятків міських рад, але ставки податку у 0 відсотка не знайшов. У Калуші це або феномен, або дивний випадок, або логіка фракції УП в даному питанні мені не доступна.
6.2. в) та 6.3. а) Ставка податку в 0,15 відсотка приймалась непросто, у гострих суперечках. Попередньо депутатам було роздано проект рішення, де ставка цього податку була рівна 0,3%. Однак при процедурі реєстрації депутатам було роздано новий проект рішення, де ставка податку була 0,1%. В процесі обговорення цього питання заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради запропонувала (за її словами – «порадившись з фракцією») ставку податку 0,15%. Як здогадується читач, була прийнята ставка податку, яку порадила фракція і за яку ця ж фракція просувала. Пропозиції депутатів від НРУ сприймались як «голос волаючого в пустелі».
Чому так важлива саме ця ставка податку для депутатів більшості? А суть полягає в тому, що ця ставка стосується комерційних приміщень фізичних та юридичних осіб, тобто магазинів, маркетів, ресторанів, барів і т.д. Саме ці приміщення належать тим незаможним калушанам, і багатьом депутатам більшості, які мають квартири площею 120 кв. метрів, а будинки — площею 240 кв. метрів і податку за житло платити не будуть. Тому вони собі, незаможним, встановили податок на комерційну нерухомість не 1% (12,18 грн./кв. метр, як за житло), а 0,15%, що становить 1,83 грн.
Що ж конкретно означає така ставка. Уявіть, що ви заможний калушанин і володієте будинком площею 300 кв. метрів. Ви будете сплачувати податок у розмірі (300-240) х 12,18 = 730,80 гривні на рік. А незаможний власник кафе такою ж площею 300 кв. метрів буде сплачувати 300 х 1,83 = 549,00 гривень на рік. Розумієте, як потужно наповнюють міську скарбницю калуські комерсанти?
Роздумуючи над цими фактами, я поцікавився, як захищають інтереси комерсантів і наповнюють бюджет в інших містах Прикарпаття. І ось що я дізнався:
1. Івано-Франківськ – ставка податку на комерційну нерухомість рівна 1%, у 6,7 рази вища, ніж у Калуші;
2. Долина – ставка податку на комерційну нерухомість рівна 1%, у 6,7 рази вища, ніж у Калуші;
3. Коломия – ставка податку на комерційну нерухомість рівна 0,8%, у 5,3 рази вища, ніж у Калуші.
Одним із аргументів низької ставки податку для комерційної нерухомості було різке зростання ставок земельного податку після проведення нормативно-грошової оцінки землі. Таким чином, низька ставка податку на комерційну нерухомість мала б компенсувати високу ставку земельного податку. Однак…
Відповідно до РІШЕННЯ від 12.02.2015 року №2915 Калуська міська рада встановила такі ставки земельного податку.
Ставки земельного податку на території міста Калуша
|
№ п/п | Використання земельної ділянки | Ставки у відсотках від нормативно-грошової оцінки |
1. | Сільськогосподарські угіддя | 1 |
2. | Земельні ділянки під житлове будівництво | 0,03 |
3. | Земельні ділянки для гаражного будівництва | 0,03 |
4.1. | Інші земельні ділянки несільськогосподарського призначення, не зазначені в даній таблиці | 0,4 |
4.2. | Землі промисловості | 1 |
5. | Земельні ділянки надані для будівництва та обслуговування АЗС | 3 |
6. | Земельні ділянки, які перебувають у постійному (тимчасовому) користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) | 8 |
Хочу прокоментувати пункти 4.1, 4.2, оскільки вони стосуються власників земельних ділянок, які замаються промисловим виробництвом та комерцією. Навколо цих пунктів розгорнулись запеклі баталії між депутатами. Справа полягає у тому, що депутати від НРУ пропонували однакову ставку земельного податку для промисловців та комерсантів. Виробництво є базовою галуззю економіки і міста стараються залучити на свої території промисловців, створюючи їм особливі комфортні умови: технопарки, пільгове оподаткування тощо. Однак фракція УП має своє феноменальне бачення реальності. Тому промисловцям встановили ставку земельного податку 1%, а собі, незаможним, 0,4%. Аргументи не сприймалися. Бойове ядро фракції більшості було непохитним і цілеспрямованим. Ставка земельного податку для комерсантів буде у 2,5 рази меншою, ніж для промисловців.
Що ж означало таке рішення ради для міського бюджету?
Площа земель комерційного призначення, які знаходяться у приватній власності, в місті Калуш сумарно становить майже 59 га. Їх нормативно-грошова оцінка знаходиться в межах 820 – 975 гривень за 1 кв. метр. При ставці земельного податку 1% у міську скарбницю могло надійти 4830- 5700 тисяч гривень. Виходячи із прийнятої ставки в 0,4%, в міський бюджет надійде 1932-2280 тисяч грн. Таким чином, втрати бюджету в середньому будуть становити 3,5 мільйона гривень.
От така у нас у міській раді фракція більшості. І нема на то ради???