Аналізуючи результати виборів партій, ми спробували відмовитись від простої констатації фактів: скільки відсотків голосів набрала кожна із 13-ти партій в кожному із 36-ти виборчих округів. Такі дані навіть у графічному поданні потребують представлення як мінімум 26 графіків чи діаграм.
Природно, що така кількість графічно-цифрового матеріалу не дає можливості швидко оцінити результати партії на виборчих округах і порівняти їх із результатами інших суб’єктів та учасників виборчого процесу. Тому часто виборець не розуміє, чому кандидат «виграв» округ, а депутатом не став, або чому кандидат від партії «А» набрав 20% голосів і «не пройшов», а кандидат від партії «С», набравши 12% голосів, став депутатом.
Крім того, така маса цифрового матеріалу не дозволяє при новому виборчому законодавстві хоча б наближено оцінити роботу партії у передвиборчому процесі, її тактику, активність команди, підбір кандидатів та ін.
Щоб певним чином «сачканути» від цієї рахункової марудності, ми зробили наступне: результати партії, отримані на виборчих округах, розділили на групи. В одну групу об’єднали округи, результати на яких попадають в «діапазон значень» з межами: х% 
(х + 5)%. Таким чином, в першу групу (дивись діаграму «ПРИКЛАД») потрапляють округи, в яких партія набрала від 0 до 5%, в другу — округи, де отримано 5%-10% голосів і т. д. Діапазон значень визначає, в яку групу потрапляє той чи інший виборчий округ.
Кількісно групи характеризуються «частотами» і «вагами».
Під «частотою» потрібно розуміти кількість округів, на яких партія отримала результати в певному відсотковому діапазоні. Так, партія «ПРИКЛАД» на 12 округах із 36-ти (другий стовпчик) отримала від 5% до10% голосів, а 10%-15% партія отримала тільки на 7-ми округах (третій стовпчик діаграми).
Якщо (половину) значення діапазону прийняти за середню «вагу» округу – mі (наприклад, для другої групи: m12 = 7,5), то можна оцінити відносний Внесок виборчих округів групи у результат виборчого процесу.
Так, внесок 12-ти округів другого стовпчика рівний: M12 = m12 х 12 = 90 відносних одиниць. Тоді, як внесок 14-ти округів першої групи, рівний: М14 = m14 х 12 = 30 одиниць.
Для кожного діапазону округів краще розрахунок продемонструвати у вигляді таблиці:
Аналіз діаграми і таблиці вказує:
— чим менше значення першого стовпчика, тим кращий результат партії;
— другий, третій та частково четвертий (його значення не буває високим) стовпчики вказують на командну роботу партії і їхня «вага» є визначальною для проходження партією 5%-ого бар’єру;
— четвертий, п’ятий та інші (в порядку зростання) групи характеризують індивідуальну виборчу «активність» кандидатів, які балотуються на відповідних округах. Якщо результати на округах другого і третього діапазонів, в основному, визначають кількість можливих депутатів даної партії в раді, то четвертий і наступні стовпчики вказують на депутатів («прикріплені» до відповідних округів), які пройдуть у депутати.
АНАЛІЗ ДІАГРАМ “ЧАСТОТ” ПАРТІЙ НА ВІДПОВІДНИХ ВИБОРЧИХ ОКРУГАХ
Пройшли 4+1 кандидати, які набрали 25,4% - 22,99%
Пройшли 4+1 кандидати, які набрали 20,9% - 18,7%
Пройшли 4+1 кандидати, які набрали 26,6% - 17,3%
Пройшли 4+1 кандидати, які набрали 35,5% - 21,7%
Пройшли 3+1 кандидати, які набрали 19,5% - 14,4%
Пройшли 3+1 кандидати, які набрали 21,7% - 11,9%
Пройшли 2+1 кандидати, які набрали 24,2% - 19,6%
Пройшли 2+1 кандидати, які набрали 17,4% - 13,8%
Не пройшли
Не пройшли
Не пройшли
Не пройшли
Не пройшли
Пройшли 28+8 кандидатів, які набрали 35,5% - 11,9%
КОРОТКІ ВИСНОВКИ АБО ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ
1. Діаграми «частот», які ми отримали в нашому випадку, можна в ідеалі розділити на два типи: діаграма «дзвін» та діаграма «сходи».
2. Діаграми «дзвін» характерні для партій, які зробили ставку на командну гру. Діаграми «сходи» властиві ж партіям, які ставлять на окремих депутатів, котрі вміють в різний спосіб «вигравати округ».
3. Партії, в яких «частота» першого стовпчика більше 15, не подолали 5%-вий бар’єр.
4. Сумарне значення «частот» другого, третього та четвертого стовпчиків є визначальним в кількісному проходженні партії у міську раду.
5. Високе значення «частоти» першої групи на діаграмі «По місту» дає можливість припустити, що більше 40% кандидатів вирішили балотуватись ситуативно і, таким чином, «потягнули» ті чи інші партії «вниз».
