Усі знають, що японці є лідерами серед світових націй за середньою тривалістю людського життя. Органи тамтешнього місцевого самоврядування зазвичай не вітають земляків із віковим ювілеєм, на відміну від України. У них спортивні столітні бабусі та навіть дідусі не викликають жодного подиву. Ніхто також не замислюється, чому японців, котрі не є християнами чи мусульманами, так любить Всевишній. Адже на японських островах немає ані корисних копалин, ані чорноземів, ані сприятливого для людського існування клімату. Проте ця нація САМА СТВОРИЛА ДЛЯ СЕБЕ високий рівень життя.
Про всі причини, що пояснюють, де — японці і де — українці, писати не буду. Одначе про одну відмінність Японії та України в праці на власне майбутнє скажу. Японці вкладають значні кошти в розвиток саме прикладної медицини, що дає можливість побачити позитивний результат буквально в житті наступного покоління. Соціологи, психологи, історики, політологи вважають, що науково обчислювана тривалість поступу одного покоління складає 20 років. Тобто, нормальна країна кожного разу за 20 років змінюється кардинально. В першу чергу інтегральними показниками людського розвитку, котрими оперують в ООН.
Два покоління тому Японія вирішила боротись з середнім низьким зростом власної нації (порівняно з іншими). Здавалось, вони повстали проти Бога. Адже, як «маленькі япончики» можуть стати високими? Але японська медицина довела, що для неї не існує місій, які можуть бути невиконаними. Подивіться на зріст теперішніх керівників цієї держави. Подивіться на японських чоловіків з національних футбольної та хокейної збірної, де достатньо осіб із зростом 180-190 сантиметрів.
Виходячи з вище наведеного, світ не здивувався, коли почув про черговий стрибок японських вчених в майбутнє. З вірогідністю 83 % для дівчаток та 90 % для хлоп’ят японці навчились планувати стать дитини ще під час запліднення. Майбутні батьки повинні перед початком «процесу» лише намастити власні органи (що безпосередньо беруть участь в заплідненні) тією чи іншою рідиною … і жінка завагітніє або хлопчиком, або дівчиськом. Клінічні випробування на людях ще тривають. Але на тваринах досліди вже скінчились, позитивно. Тепер фермер може сам планувати народження у власних коней, корів чи свиней тварин потрібної статі.
Керівники християнських церков та ісламського світу поки мовчать. Офіційна пауза викликана тим, що наука чергового разу довела біблійне твердження про безмежні можливості людського розуму. ЛЮДИНА Є БОГОМ? І МОЖЕ САМОСТІЙНО, БЕЗ БОГА ВИРІШУВАТИ, КОГО СТВОРЮВАТИ – МУЖЧИНУ ЧИ ЖІНКУ? Якщо з допомогою УЗІ нині можна дізнатись, кого буде народжувати вагітна: дівчинку чи хлопчика, то завтра подружжя буде планувати статеву приналежність власних дітей.
Вважаю японське досягнення не лише просто позитивним, але й достойним Нобелевської премії. Хоча з огляду на загальний стан нерівності в правах жінок та чоловіків в більшості країні, особливо ісламського світу, майбутнє планове народження виключно хлопчиків в певних країнах може призвести до непередбачуваних глобальних наслідків. І відкриття японців для декого виявиться «передчасним». Особливо, коли ми звернемо власну увагу на проблеми глобального фемінізму.
Сучасний світ демонструє значну різноманітність політичних та соціальних рухів що скеровані на досягнення реальної рівності прав жінок та чоловіків в усіх країнах світу.
В правових державах гендерна рівність існує де-юре. Але де-факто урядам цих країн та громадянському сектору належить зробити ще дуже багато для реалізації прав жінок в усіх галузях людської життєдіяльності.
Натомість жінки з країн третього світу, в тому загалі і керованих ісламськими фундаменталістами, знаходяться лише на початку феміністичного шляху – стадії боротьби за принаймні законодавчу рівність.
В цьому процесі нам усім — і японським вченим також — потрібно враховувати специфіку мусульманського фемінізму, змушеного враховувати постулати Корану. Закони Шаріату не визнають рівність чоловіка та жінки. Навіть попри те, що лідерами (президентами та прем’єрами) деяких мусульманських країн вже ставали жінки, процес забезпечення жінок ісламського світу рівними правами з чоловіками поки не став незворотнім.
Населення ісламських держав нині складає 1 мільярд 200 мільйонів осіб. Якщо надати родинам з цих країн можливість самостійно стовідсотково керувати визначенням статі майбутньої дитини, абсолютна більшість батьків забажає хлопчиків. Чим це загрожує людству, зокрема країнам, де жіноче населення переважає чоловіче? Зокрема, на що очікуватиме Україна, в якій жінки, що здані народжувати (17-55 років) за власною чисельністю вже на 18 % переважають кількість відповідних чоловіків? Вочевидь, лише різким збільшенням шлюбних агенцій, що видаватимуть заміж українок в ісламські країни, процес свідомого вибору статі майбутньої дитини не закінчиться.
Попри на загал позитивну оцінку можливості планувати і кількість дітей в родині, і їхню стать, людство повинно терміново виробити УНІВЕРСАЛЬНІ, прийнятні для будь-яких соціальних спільнот, оцінки стану фемінізму в глобальному контексті. Ми повинні володіти єдиним понятійним апаратом для усіх членів ООН (приміром, християнських Ірландії, Італії, Польщі, України, ісламських Ірану, Пакистану, Саудівської Аравії), щоб об’єктивно моніторити досягнення чи відсутність реальної рівності прав жінок та чоловіків.
Наукові відкриття, досягнення японців в галузі людської генетики лише підкреслюють необхідність алярмового затвердження та ратифікації на міжнародному правовому рівні універсальних правил для глобального фемінізму.
