Аїда Болівар

Публікацій: 31

Друге вічне місто

Замість передмови.

Через війну доводиться ховатись в Європі, з усіма неприємними наслідками. Проте життя не спиняється. Треба жити. Як колись, вже не буде ніколи. Проте, полишити власну колишню зацікавленість Європою, особливо, в часи, коли Україна намагається до неї повернутись ціною десятків тисяч життів власних громадян, не можу. Проїжджаючи Францією неможливо оминути Авіньйон.

Свого часу, після відвідин Ватикану, з’явилося  бажання побачити  так званий Другий Рим - Французький Авіньйон. Між 1309 і 1377 роками в Авіньйоні замість Риму була резиденція Пап. В подальшому 1348 року папа Климент VI купив місто у Іоанни I Неаполітанської. Папський контроль зберігався до 1791 року, коли під час французької революції Авіньйон став частиною Франції.

Ситуація виникла через конфлікт між папством і французькою короною, кульмінацією якого стала смерть Папи Боніфація VIII після його арешту та жорстокого поводження з боку Філіпа IV Французького. Після  смерті Папи Бенедикта XI Філіп змусив, зайшовши у глухий кут конклав, обрати француза Климента V.

В якості ПАПИ в 1305 році Климент відмовився переїхати до Риму. В 1309 році він переніс свій двір в папський анклав в Авіньйоні, де він залишався протягом наступних 67 років. Цю відсутність у Римі іноді називають «авіньйонським  полоном папства». Всього в Авіньйоні правили сім пап, всі французи  і всі перебували під впливом французької корони. У 1376 році Григорій XI залишив Авіньйон і переніс своє подвір'я до Риму (прибув 17.01.1377 року). Але після смерті Григорія в 1378 році погіршення відносин між його наступником Урбаном VI і фракцією кардиналів призвело до західного розколу. Це започаткувало другу лінію авіньйонських пап, які згодом вважалися незаконними та називались  Антипапами. Останній авіньйонський антипапа, Бенедикт XIII, втратив більшу частину своєї підтримки в 1398 році, включаючи підтримку Франці. Після п'яти років облоги французами він утік у Перпіньян в 1403 році. Розкол закінчився 1417 року на Констанцському соборі й з того часу всі Папи перебувають на території Ватикану.

З першого погляду Авіньйон вражає фортечними мурами, які залишилися до наших часів та відділяють стару частину міста  й нову.

Історичний центр, до якого належать Папський палац, собор та Авіньйонський міст, став об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1995 році завдяки своїй архітектурі та важливості у 14-му та 15-му століттях.

Не можна не помітити креативність організаторів екскурсії по Папському Палацу. За 12 євро відвідувач має змогу побачити сам палац та міст + отримати в якості індивідуального гіда модерновий планшет та навушники. Коли ви наводите планшетом на спеціальні візерункові інсталяції, у Вас на очах сьогодення перетворюється на середньовіччя. Ви чуєте музику того часу, а підіймаючи планшет перед очима, через трансформерне вікно бачите світ таким, яким він був в ті часи. Старовинні прикраси, папські покої та наїдки…і  все це супроводжується професійною розповіддю про мешканців палацу.

Після того заглиблення в історію, приємно прогулятися парком з гротами та водоспадами, прикрашеними лебедями та спуститися до  Авіньйонського мосту. 

Насправді міст має назву Сен-Бенезе. Будівництво мосту безпосередньо пов'язане зі святим Бенезе (званим також Бенедиктом Авіньйонським). Інформація про нього міститься в прижиттєвому життєписі, складеному в 1200 році братом Робером - каноніком в Осері, а згодом - премонстрантом в розташованому неподалік цього міста монастирі Сен-Мар'ян.
Згідно з житієм, в 1177 році 12-річний пастушок на ім'я Бенуа, який пізніше був канонізований під ім'ям Бенезе (з фр. «маленький Бенедикт»), прийшов до папського престолу в Авіньйон і повідомив про божественне одкровення, в якому йому було наказано спорудити біля міста міст через Рону. Над ним посміялися, оскільки він не мав ні сил, ні засобів для такого грандіозного будівництва. Ширина річки в цьому місці сягає 900 метрів, а під час паводку — ще більше. Однак молодик був настільки переконаний у своїй правоті, що йому вдалося схилити на свій бік багатьох авіньйонців, які зібрали гроші на будівництво мосту. Проте зібраних грошей виявилося недостатньо, тому Бенуа зробив паломництво різними французькими містами, збираючи кошти для будівництва мосту. Спорудження мосту було завершено 1185 року, через кілька місяців після смерті святого Бенезе (помер наприкінці 1184 року). Міст став необхідним та популярним, він згадується в піснях та французькому фольклорі. Практично всі відомі французькі живописці присвятили йому свої творіння: Верне, Даньян, Сіньяк та інші.

Взагалі місто зачаровує історичними будівлями й музеями, Біля кожного можна стояти годинами та роздивлятися фантастичний орнамент та архітектурні дива того часу.

Приємно побачити на місцевій Ратуші прапор України в якості підтримки та поваги!

Можливо, вас трохи збентежить величезна купа людей на вулицях. Мої відвідини міста співпали з щорічним Авіньйонським театральним  фестивалем та супутнім йому фестивалем Off d'Avignon. Це ,один з найбільших у світі фестивалів виконавського мистецтва, принаймні це місто де старовинне зустрічається з сучасним.