Аїда Болівар

Публікацій: 18

Нойшванштайн. Новий Лебединий Камінь

Людвиг Віттельсбах, король Баварії, людина цікава, багатьма незрозуміла, але, безсумнівно, така, що заслуговує на повагу й зацікавленість.

Колись у дитинстві я побачила уривок з фільму. Смута й неймовірність головного героя стрічки мені запам’ятались назавжди.


Згодом я знайшла цей фільм — видатну роботу Лукіно Вісконті «Людвиг», яка вразила й змусила детально зацікавитись образом головного героя, історичними подіями та відповідним контекстом.


Людвиг Віттельсбах, король Баварії, людина цікава, багатьма незрозуміла, але, безсумнівно, така, що заслуговує на повагу й зацікавленість. Свого часу історія його життя навіть стала частиною моєї дисертації.



Я не буду переконувати, чи був Людвиг «Нормальним», чи «Божевільним», як вважали його сучасники…


Лише хочу, щоб кожен, хто буде  робити такі висновки, спочатку побачив головну справу його життя…


Ні, це не допомога й опіка для Вагнера. Без короля Людвига невідомо, чи став би Вагнер тим, ким став. Це не десятки підтриманих баварським меценатом інших митців, якими нині пишається Німеччина!


Це Замок «Нойшвайнштайн»! Замок-Казка, Замок, який йому не могли пробачити й не зрозуміли!


А зараз ця місцина притягує сотні тисяч туристів, приносячи неймовірні кошти  до бюджету Землі Баварія…


Можливо, з різних регіонів Німеччини добиратися до Нойщвайнштайну не досить зручно…


Але Він того вартує!


Скажу про себе. Я прилетіла до аеропорту Меммингену. Там мені потрібно було сісти на потяг до міста Бухло,



в ньому зробити пересадку до потягу на Фюссен. Німецькі залізниці заслуговують на окрему розповідь, в присутності «реформатора» Больчуна. Позаяк користатись ними — суцільне задоволення!Далі —  15 хвилин мандрівки маршрутним автобусом, і ви — біля підніжжя гір, де вас чекає дорога пішки довжиною 5 км. Дійдете до Казки.



Атмосфера цього місця дійсно особлива…


Перше, що я побачила, — загадкове Озеро, саме те, біля якого полюбляв бувати Король Людвиг. Він навіть мав там улюблену лавицю (вона зараз позначена табличкою). Озеро стало останнім його прихистком. Тут було знайдено тіло Короля й його Лейб-Медика.



Відчуття нерозділеного, незрозумілого духу, печалі літає у повітрі…


Якщо все ж таки йти до Замку пішки — а це варто зробити! — можна насолодитись фантастичним повітрям, дівочою природою й пташиним співом.



Сам Нойшванштайн, що в перекладі означає Новий Лебединий Камінь, дійсно, як Птах, раз  у раз виринає з гір та дерев!



На жаль, всередині Замку вести зйомку заборонено. Квиток формується чітко по годинах, й невеличкою групою раз на дві години ворота Нойя відчиняють.



Всередині світ є ще більш містичним й казковим. Все тут насичене легендами про Лоенгріна, з яким ототожнював себе Людвиг та сюжетами опер Вагнера. Прекрасне та вишукане насичення Замку говорить про неабиякий смак Короля, який  все для Замку обирав власноруч.


Перебуваючи під  враженням від оснащення замку, одначе варто піти на висячий над прірвою міст Марієнбрюке.



Незабутнє відчуття… коли він колихається від кількості людей і з нього відкривається класичний вигляд Нойшвайнштайну.



Повертатись також варто пішки. Тоді можна побачити Перший, більш скромний, замок Хоеншвангау, який тільки підкреслює різноманітність й витонченість місцини.



Відчуття, котрі з’являються тут, справді є незабутніми. Неможливо повірити, що це все могла створити людина, не торкнувши й не зіпсувавши природи. Загадка особистості Людвига, його смерті продовжує жити і притягувати, хвилювати людські душі…


А  лебеді, які тут як і живі, так і відтворені в камені, навік зберегли чистоту цього місця, котре не змогли забруднити ні наклепи й образи на короля, ні війни, ні природні катаклізми…



Тут все завмерло… Тут спокій й неймовірна краса!