У нас чомусь зараз всі стали такі чистенькі-чистенькі. У нас державу ніхто не скасовував і анархію не проголошував. Більше того: всі розуміють, що треба відновити державний порядок найскоріше, бо той, хто годує державу, — це бізнес, а бізнес без правил і порядку працювати не може. Коли перестане працювати бізнес, тоді настане хаос.
Те, що Майдан скинув Януковича — ще не означає, що всі, хто працював в системі влади, зразу стали чесними і готові поступитися. Вони будуть боротися. І з ними комусь треба боротися. В тому числі і за посади. Бо якщо ніхто з ними не буде конкурувати, то вони цю посаду займуть. Бо навіть сміття з міста не вивезе машина, якщо не буде посадової особи, яка підпише на це розпорядження і потім платіжне доручення (це я так грубо, але щоб функціонував державний механізм, потрібно, щоб у ньому на місцях були гвинтики).
Але чомусь зараз всіх гребуть одною косою: якщо ти хочеш шось зробити, щоб ця держава працювала на благо людей, тебе вже назвали “худоба, яка ділить посади”. Зрозуміймо: якщо всі будуть хотіти “не замазатись владою”, то до влади таки прийде худоба. Бо їй завжди було пофіг, що ви “чистенькі і чесні” про неї думаєте. І треба ходити на всі збори, де ділять владу, треба заставити, перш за все, виробити правила і добитися, щоб їх виконували. Тоді буде байдуже, хто прийде до влади. Головне, що вони будуть змушені виконувати правила.
Коли влада стане не привілеєм а набором обов’язків, до неї ніхто не буде “рватися”, а будуть іти професіонали.
Чи, може, через те, що на порозі — війна, оголосимо анархію? Ніхто не йде до влади — всі партіоти, роздаємо зброю і кожен свою хату захищає. Але — банки, магазини, фірми не працюють, бо коли навколо хаос — то працювати неможливо.
Інший варіант — лишаємо всіх на місцях. Всіх, хто були у корупційних схемах, хто крав і т. д. — лишаємо. Головне — ми не “замажемося”. Вони хай продовжують нами керувати, ми будемо за них виконувати роботу. Менти отримуть зарплату, а ми — охороняємо вулиці; ЖЕКи отримують гроші, а ми самі прибираємо...
Народ, нам або включатися і ремонтувати державну машину, або лишити її такою, як є, і продовжувати далі, як було.
Ще є варіант — знести нафіг. Але навряд чи наше покоління побачить нормальне спокійне життя. Молодь втече туди, де панує порядок і демократія, а ми залишимось у хаосі і будемо отримувати мазохістське задоволення від постійних пікетів, блокувань і протестів...