Сесія міської ради в четвер таки стала маленькою перемогою калуської громади, бо депутати одноголосно прийняли рішення, яке фактично «списали» зі звернення громадян, яке було на зборах громадян, зініційованих і проведених 17 липня у ПК «Мінерал» Народною Радою Калущини.
Звісно, тепер треба довести справу до кінця і не допустити впровадження тарифів, що тільки покриватимуть безгосподарність наших міських «газдів».Як це відбулося, хто був — знає, але хто не був, мусить також знати — ЯКОГО голову ми маємо, та ЯК він собі дозволяє не зважати на громаду. Не просто не зважати, але всіляко принижувати її представників. Суттєва ремарка до такої його поведінки: не міський голова — господар в місті, а громада, а він — всього лиш найманий менеджер, якого громада обрала керувати господаркою та платить йому заробітну плату за це. І тому ставити питання «А ти хто такий, що від мене відповіді хочеш?», — мер не має ніякого права, ні юридичного, ні тим більше морального.
Рішення міської ради було таким, як того хотіла громада, але пан міський голова, хоч його дуже до цього схиляли, вперто не хотів визнати, що це під тиском громади було зроблено. Він видав все за власну заслугу. Більше того — почав сесію з того, що дуже себе хвалив і як “ми послали” товариша до пораненого бійця з Калуша (голова — послав, а «Альтернатива» гроші на дорогу дала, штаб Євромайдану оплатив реанімобіль…) та багато чого іншого “ми зробили”. Хоч в залі сиділи люди, які точно знають, чиї заслуги собі «приписує» міський голова, але вони були вихованіші за голову і повважали негарним намагатися «перескакати» міського голову в тому спорті, в якому йому нема рівних — битті себе в груди.
Голову підтримав дуже добрий депутат Ігор Хемич, якому набридло слухати “дурниці”, які коло мікрофону говорили громадські активісти. Він чомусь вважає, що вони — він і міський голова — краще за громаду знають, що їй треба і не потребують ні підказок, ні корекцій. Хоч дивно, чому таке рішення —призупинення дії нових тарифів на водоспоживання — не було проголосоване тоді, коли мер у себе на столі ці тарифи отримав, без того, щоб була збурена громада. Очевидно, сподівався, що люди і це «проковтнуть».
Підбадьорений такою підтримкою, міський голова вирішив “добити” громадських активістів, думаючи що цим відіб’є їм бажання приходити на сесію і виступати. Від початку він вперто твердив, що Народна Рада Калущини — це НІХТО і звати її НІЯК, бо, бачте, ніде не зареєстрована, і тому він і не має ніяк реагувати на її звернення. А коли Валентина Бідонько нагадала йому, що члени Народної Ради є ПРЕДСТАВНИКАМИ громадських організацій і партій, і що їх уповноважив Калуський МАЙДАН, і що він має визнати, що саме з подачі громади було розглянуте це питання, то міський голова спробував принизити виступаючу тим, що ТРИ рази перепитав, як її звуть, цим самим давши зрозуміти, що вона — порожнє місце, а він з усіх сил намагається звернути увагу на це порожнє місце, але йому не вдається.
Далі зробив вигляд, що він не зрозумів мотивів, чому Валентина зачитала звернення Народної Ради, і заявив, що пані зачитала “те, що ми щойно вже вирішили”. Після виступу Хемича Насалик знову згадав виступ пані Валентини і привселюдно назвав її «дівчинкою», яка виступала і говорила «ні про що». Йому нагадали, що він же чув, як звуть людину і що це верх невихованості так демонструвати зверхність до громадянки міста, на що Насалик пожалівся на свою “погану пам’ять на імена” . Дешеві маніпуляції з підручника Карнегі «Як управляти людьми».
Кожного виступаючого Насалик дозволяв собі перебити, виправити слово, дати зауваження. Після виступу, переходячи всякі межі регламенту, він дозволяв собі зневажливі коментарі, репліки. Ці маніпуляції чомусь терпіли депутати, ніхто з них не вказав йому на недопустимість такої поведінки і такого зверхнього ставлення до присутніх в залі представників громади.
Загалом, гнітюче враження від сесії. Не була я багато раз на оцій процедурі, але мені вистачило і тих кількох разів — перший, коли під час подій на Грушевського голова сказав Майдану, що він не має наміру іти і «танцювати на майдані», бо не бачить сенсу підтримувати громаду в її прагненні звільнення від злодійського режиму, і вдруге — у четвер. Мій висновок — калушани вже «переросли» свого голову.
P. S. Думаю, фраза «Я зробив для вас» має вже сприйматися інакше, бо всьому цьому є пояснення – і великий економічний підйом на початку каденції (на відміну від депресії, з якою давали собі раду попередники), і збільшення бюджету за рахунок збільшення площі земель, що належать місту, і багато чого ще. А головне— все це було зроблено в рамках обов’язків і повноважень, делегованих йому громадою і ЗА КОШТИ ГРОМАДИ. Не більше і не менше.
