Дивні наші громадяни. На Майдан їздили. За Небесною сотнею всі плакали. Обіцяли… А тепер далі чекають якихось змін, які їм хтось має принести. Самі — ні-ні. Хіба, якщо йде мова про безпосередню спробу залізти до нас в кишеню, то тоді ми прийдемо на громадські слухання. Якщо ж не безпосередньо, а так — з бюджету, то… Хай роблять, що хочуть. А ми будемо спостерігати за пристрасними суперечками в Шустера, клясти “владу” і москалів. І — говорити про відсутність змін.
А яких змін ми ще хочемо? А чому не почати робити зміни? От, приміром, ми всі знаємо, що депутатам усіх рівнів заборонено іти у в депутатство, аби “рішати свої питання”. Знаємо. І навіть маємо вже всі інструменти, щоб, справді, цьому протидіяти. Ось ЗАКОН УКРАЇНИ «Про засади запобігання і протидії корупції». Згідно з ним депутати і посадові особи ЗОБОВ’ЯЗАНІ вжити всіх заходів, щоб уникнути “Конфлікту інтересів”. Ну, і Кримінальний Кодекс та Кодекс про адмінправопорушення вже чітко кажуть, що буде, якщо згадані вище особи цього НЕ зроблять: буде допущено корупційне діяння, за яке має бути чітко визначене покарання…
Ми недавно в Калуші мали чисте класичне корупційне діяння, так би мовити, нічим не прикрите навіть. Просто на «блюдечку з золотим обідком». І що? Народна Рада заявила протест? Подала до суду? Хтось написав заяву про злочин? Прийшов «Правий сектор»? Під міськрадою зібрались громадяни з плакатами і вимогами усунути від обов’язків винних осіб? Я не буду згадувати про малозаконну “смітникову” люстрацію, коли є стільки законних інструментів…
Тільки одна фракція Калуської міської ради звернула на це увагу. Заявила про протест і звернулась до прокурора. А де підтримка? Люди, ви хочете люструвати Генерального прокурора, до якого в вас навряд чи дотягнуться руки, а в себе під носом дозволяєте не те, що “схеми”, — відверту, неприкриту корупцію і нічого не робите?! Це така реакція калушан, які так активно відзначились на Майдані? Два-три коментарі в інтернеті про те, що “почалися вибори”???
Люди, давайте іти правильним , природнім шляхом — не зверху донизу, бо так ми вже мали державу. Тоді вона була не для людей. А щоб наша держава була, справді наша, — її треба будувати знизу догори. Починати треба з директора школи, з депутатів місцевої ради, міського і сільського голови. На відміну від центральної влади, тут ми можемо і просто повинні впливати. І, якщо ми навчимося впливати тут, — ми будемо впливати і вище, а не просто будемо глядачами політичних шоу. Давайте вже не чекати від Президента, МВФ, ОБСЄ, а щось робити самі. Інструментів ми вже маємо достатньо для цього. Принаймні, для конкретного випадку корупційного діяння в нашій міській раді є всі інструменти. Дозволю собі нагадати :
Отже, стаття 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»
Урегулювання конфлікту інтересів
1) Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах “а”, “б” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані:
1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Якщо цього не було — а цього не було, і це зафіксовано в протоколі засідання сесії міської ради, то вступає в дію стаття. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стаття 364 Кримінального Кодексу України. І ніяких тут варіантів. Зовсім ніяких. Тут посадові особи самі все зафіксували в документах. Чорним по білому.
Ось тут про суть корупційного діяння.
Чекаємо реакції прокурора. Але ж ми з вами, громадяни, можемо вже починати робити висновки. З реакції прокуратури буде видно, чи готова наша прокуратура до винесення рішень згідно з Законом.
А місцеві депутати — це не просто місцеві депутати. Це люди, яким ми доручили управляти нашим з вами майном. Не чимось далеким, а нашим. І коли ми дозволяємо їм приймати рішення не на користь громади, а на «рішання» їхніх особистих проблем, то ми отримуємо наші невирішені проблеми. Вкрадені гроші — це незроблена дорога, освітлення... Це наші гроші. Думаймо добре, кому ми їх довіряємо.
