У п’ятницю інтернет-видання поширили наступну інформацію (подаю її зі сторінки Радіо Свобода — http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110128/630/630.html?id=2290622):
У Калуші планують побудувати завод із переробки гексахлорбензолу
На території Калуша Івано-Франківської області можуть побудувати завод із переробки гексахлорбензолу. «Я сьогодні вношу пропозицію про те, щоб не виділяли далі кошти на вивезення гексахлорбензолу, а виділяли кошти на будівництво заводу з переробки гексахлорбензолу», – заявив сьогодні в Івано-Франківську під час обласної наради підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій за участю міністра Віктора Балоги міський голова Калуша Ігор Насалик.
За його словами, на такому заводі можна було б переробляти не лише гексахлорбензол, а й інші хімічно небезпечні відходи, які залишилися на території області.
«Напевно, мало сенсу в тому, щоб вкладати величезні кошти в транспортування цих відходів і переробку в європейських країнах, де вони працюють екологічно чисто, ніж вкласти ці кошти у будівництво такого ж заводу на території міста Калуша», – заявив Насалик.
Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк пояснив, що коли розпочиналися роботи з вивезення гексахлорбензолу, порахували, що вигідніше вивезти з Калуша 11,8 тисяч тонн отрутохімікатів, ніж будувати завод з їх переробки, вартість якого, за словами голови області, оцінювали в 250 мільйонів євро.
«Але з урахуванням того, що виявили додаткову кількість гексахлорбензолу і значно більше, ніж спочатку було визначено, а визначити комісія не могла, тому що все було під землею, то тепер дійсно стоїть питання, як економніше та ефективніше використовувати кошти: вивозити чи побудувати свій власний завод», – розповів Вишиванюк.
Як повідомив на нараді заступник міського голови Калуша Василь Петрів, із території Калуша вже вивезли на переробку до європейських країн 8,5 тисячі тонн гексахлорбензолу, для чого з держбюджету в 2010 році виділили 300 мільйонів гривень.
Але, як наголосив заступник міського голови, на полігоні ще перебуває 22,5 тисячі тонн цієї небезпечної хімічної речовини. Раніше передбачалося, що в Калуші загалом – 11,8 тисячі тонн гексахлорбензолу…»
Тож нині калушанам доведеться дати відповідь на наступне запитання:
У якому місті будемо жити ми і наші діти?
У європейському місті (у чому переконує постійно Ігор Насалик) чи у місті-помийній ямі, де перероблятимуть отруту не тільки з Калуша та окраїн, але із зарубіжжя, адже тепер це буде вигідніше і дешевше?
Тож, почесне «звання», яким нагородили Калуш Президент і народні депутати, — зона надзвичайної екологічної ситуації — «приліпившись» до міста, так і стане вічним клеймом і — нашим життям?