Більше двадцяти років тому, волею долі мені довелося змінити дівоче просте українське прізвище на не просте і не українське АРСЕНІ. Тоді, я навіть і не здогадувалася, скільки варіантів написання цього прізвища мені доведеться прочитати у різних паперах та офіційних документах. Мало того, я не тільки читала, а й чула звертання навіть по імені та по батькові. Коротше кажучи – різні варіанти.
Отож…
Перша ластівка була в пологовому будинку. Калушанки, які народжували в єдиному і неповторному ’’ на Чорновола ‘’, добре пам’ятають встановлені там порядки ну і всяке таке, про що можна згадувати вічно, з такими ж, хто шкандибав тими коридорами до чи після пологів. Передачі тоді носили масово – рідні, сусіди, друзі, майбутні куми і всі, хто кілька днів за чаркою на кухні ‘’хвилювався’’ за щасливе народження маляти. І дарма, що не своє – але ж як приємно підіймати келих під вигуки ‘’ну що ж, за маму і дитину". Потім забувалося, що святкувалося і наступного дня, як годиться, неслося пакет з гостинцями у віконечко пологового для породіллі. Вічно злосна тьотя приймала ті пакети, які штампували на місцевій "хімії" (білі з маками ) і ручкою писала на тому пакеті прізвище і номер палати.
На одному з таких пакетів чітко було написано АРСЕНАЛ, 2 палата.
Чи то тьотя недочула, чи племінник майбутнього кума не міг вимовити АРСЕНІ, я не знаю. Але той АРСЕНАЛ я запам’ятала надовго. Потім було кілька варіантів прізвища в заповненні різних папірців типу, АРСЕНІЙ, АРСЕН, АРСЕНІВ, АРСЕНЬЄВА, АРСЄНЬЄВА, АРСЕНТІВА, АКСЕНТІВА…. І багато всілякого, на що навіть не зверталося уваги.
Одного разу був задіяний навіть сам АРМАНІ.
Потім, уже працюючи в галузі телевізійної журналістики, моє прізвище плавно почало переростати у по батькові. Уявіть, ви телефонуєте в якусь установу з метою уточнення певної інформації. Як належить, спершу в слухавку ви представляєтесь. Так робила і я. ‘’Доброго дня! Вас турбує Катерина Арсені, міське телебачення…’’ На іншому кінці проводу мені одного разу відповіли , що мене, Катерину Арсенівну знають і дуже люблять на мене дивитися по телевізору, але скажіть, будьте ласкаві, як ваше прізвище?’’. Я довго пояснювала, що АРСЕНІ, що по батькові я ВАСИЛІВНА !!!!! Але все було марно, хоча й приємно було чути хороші слова на свою адресу.
Не пройшло і півроку, як один відомий калуський меценат, прийшовши на студію на запис передачі, звернувся до мене у дуже лагідній і поважній формі ‘’КАТЕРИНО АРСЕНТІЄВНО! ’. Я уже замучилася щось йому пояснювати, і змирилася з думкою, що я не ВАСИЛІВНА. І взагалі, треба змінювати прізвище назад на дівоче. Та оскільки я звикла до такої незвичності, це прізвище прикипіло до мене і мені воно було до душі.
А одного разу один чиновник назвав мене КСЕНІЄЮ. Я звичайно подумала, що чоловік просто забув, як мене звати. Так тривало до того часу, як він зателефонував на студію і запитав, чи є КСЕНЯ. Йому звичайно відповіли, що така у нас не працює. На що потім він ображався, що його дурять і не хочуть мене кликати до телефону. А йому дуже треба. Я намагалася пояснити, що я КАТЯ, а не КСЕНЯ. На що він здивовано відповів: ’’Як ???? Ви ж, коли мені телефонували, завжди представлялися ,що ви КСЕНЯ!!!!".
Я посміхнулася і зрозуміла, що скорочений варіант КАТЕРИНААРСЕНІ є просто КСЕНЯ, або КСЕНЬКАЗАРАЗА :)
Сьогодні мене остаточно добив один папірчик, результати на якому були відмінні, окрім прізвища... Там було гарно надруковано АРАНІ К.В. І навіть сьогодні я полюбила це прізвище ще більше. Його гордо носять мої дочки. Його знають багато людей, і впевнена – теж люблять, як і мене. Це прізвище стало моїм своєрідним брендом. Бо ж хіба можна уявити Катерину АРСЕНІ без АРСЕНІ?
А як вас ‘’перекручували’’?