або Як пройти дев’ять кіл пекла й не отримати допуск до голосування громадського проекту Бюджету участі «Рекреаційна зона «Сосновий бір»
На попередньому засіданні 03.07.2018 комісії з розгляду проектів Бюджету участі, на яке мене як автора було запрошено, даний проект було відхилено та направлено на доопрацювання, аргументуючи тим, що територія рекреаційної зони розташується на землях ДП «Калуського лісгоспу». А це згідно з Положенням є одним із пунктів відхилення проекту.
Наступного дня до мене зателефонували та запросили на нараду під головуванням заступника міського голови Галини Романко, яка є головою комісії і якій «дуже імпонує проект», на яку були запрошені представники з управління надзвичайних ситуацій і головний лісничий. Було вирішено разом із представником управління будівництва та розвитку інфраструктури (УБРІ) та вищезазначеними запрошеними доопрацювати проект наступного дня, а саме:
— вирішити питання із землею (шляхи передачі землі ДП «Калуський лісгосп» Калуській міській раді);
— виїхати на місце створення рекреаційної зони та дослідити ділянку;
вирішити інші нюанси по проекту;
Наступного дня в управлінні надзвичайних ситуацій головний лісничий надав план-схему лісового господарства, де чорним по білому було зазначено, що територія, де мала бути рекреаційна зона, належить лісовому господарству. У обласному управлінні лісового та мисливського господарства повідомили, що передати землю Калуській міській раді можна у довгострокову оренду, але для цього потрібно, щоб:
а) Калуська міська рада написала лист-звернення обласному лісовому господарству у якому зазначили, що хочуть взяти в оренду дану територію і для яких потреб.
б) Отримавши такий лист, лісове господарство готує проект-рішення та передає на розгляд сесії обласної ради.
в) Обласна рада відправляє проект-рішення для розгляду депутатським комісіям.
г) Якщо не буде зауважень з боку комісій, даний проект виноситься на голосування обласної ради, де або підтримають, або не підтримають такий проект.
Найкоротші терміни вирішення цих бюрократичних моментів — 3-4 місяці з моменту подання листа звернення. Тому, як повідомив представник з УБРІ, згідно з Положенням не можна допустити проект, якщо він має незавершений характер (тобто чекати 3-4 місяці, щоб надали землю в оренду, ніхто не буде). Відповідно я, головний лісничий, представник з УБРІ та управління надзвичайних ситуацій і прихильник проекту Юрій Погинайко виїхали в Підгірки для пошуку іншого місця для розташування рекреаційної зони, поблизу соснового бору. Таку територію було знайдено.
Дана територія є просікою, навколо — ліс. Ця ділянка розташована в тіні дерев, що поліпшує комфортні умови перебування відпочивальників у цій зоні. Є під’їзд для авто до даної території (щоправда, невеличку частину під’їзду треба впорядкувати). Скажімо так, це найкращий варіант, який б міг бути. Але, щоб змінити ділянку розташування рекреаційної зони та передбачити можливі варіанти впорядкування даної території мені як автору потрібно було надати УБРІ певні документи та внести зміни до бюджету проекту, врахувавши всі попередні нюанси. Тільки після цього управління могло б надати позитивний висновок для комісії, щоб допустити проект до голосування.
Я не з тих, хто боїться труднощів, тому процес пішов далі.
Насамперед, потрібно було надати план-схему лісового господарства, де б зазначалась дана ділянка із твердженням, що це не є землі лісового господарства (який оперативно було отримано, за що дякую ДП «Калуський лісгосп»). Далі з цим листом потрібно було звернутись до земельного відділу, щоб там надали лист, в якому б зазначалось, що дана земля є власністю Калуської міської ради. Але, щоб отримати такий лист від земельного відділу, потрібно було написати запит на інформацію міському голові, в якому зазначити на карті-схемі нову ділянку рекреаційної зони + додати план-схему від ДП «Калуський лісгосп». Тільки після цього цей запит направляється у земельний відділ для отримання офіційної відповіді.
Напрацювавши нові матеріали по проекту (з урахуванням всіх вимог і внесенням поправок), всі документи я передала через управління надзвичайних ситуацій Галині Романко та надіслала на пошту УБРІ. На цьому етапі я була впевнена що це вже фінішна пряма, але мої сповіданні не виправдались. Наступного дня мені зателефонували з УБРІ та повідомили, що бюджет потрібно переробити, оскільки побудова і встановлення туалетів та закупівля сміттєвих баків і їхнє встановлення потребують подальшого утримання — вивезення й очищення. Щоб допустити проект, потрібно ці пункти з бюджету забрати, оскільки вони суперечать Положенню. Знайшовши альтернативний варіант, де дістати кошти на побудову туалетів та закупівлю і встановлення сміттєвих баків, я виключила пункти, які вимагало УБРІ, переробила бюджет та відправила в управління поштою.
Також представник УБРІ запропонував варіант розміщення рекреаційної зони у міському парку імені Івана Франка, де б працівники парку взяли на себе зобов’язання утримувати дану територію і брали з відпочивальників гроші за користування даною територією. Я від даної пропозиції відмовилась, оскільки, по-перше, не було часу, щоб повністю переробляти проект; по-друге, своїм проектом я хотіла створити безкоштовну зону для відпочинку. Пізніше представник УБРІ повідомив мені, що висновок буде позитивний, але остаточне рішення — за комісією, про яке я буду «кимось» повідомлена.
Ну ось, подумала я, це маленька перемога, зауважень нема, всі вимоги згідно з Положенням виконані, причин відмови немає. Проте мене насторожило, що я не отримала запрошення на засідання комісії з розгляду проектів Бюджету участі , хоча автор іншого проекту, який теж був відправлений на доопрацювання, таке запрошення отримала.
Я все ж пішла на комісію, хоч мене там не чекали.
Йшлося спочатку про те, що проект не відповідає назві, оскільки це вже не «Сосновий бір», бо ділянка розташована в просіці. Я повідомила, що нова ділянка — це просіка між лісом і там ростуть сосни поруч, тому проект відповідає назві.
Представник з УБРІ, який сам до мене телефонував та повідомив, що потрібно забрати з бюджету побудову і встановлення туалетів та закупівлю сміттєвих баків і їхнє встановлення, бо це суперечить положенню, зазначив, що автор проекту у своєму бюджеті не передбачив побудову і встановлення туалетів та закупку сміттєвих баків і їх встановлення, а для створення такої зони це необхідно (!!!).
Наступне зауваження представника УБРІ стосувалося того, що під’їзд до місця розташування рекреаційної зони повністю не впорядкований і це потребуватиме проведення багатьох робіт. Я повідомила, що коли перероблявся бюджет, я разом з іншим представником з УБРІ порахували витрати на упорядкування даної території + заклали у бюджет рівень інфляцій, і ще раз наголосила, що це лиш невелика ділянка під’їзду потребує впорядкування, а не повністю. Пізніше прозвучало ще одне зауваження, що дорога («бетонка»), яка веде до території рекреаційної зони, є, можливо, приватною власністю.
Вислухавши всі зауваження та мої аргументи, член комісії Адрій Найда, якому дякую за намагання дати проекту подальше життя, подав пропозицію доопрацювати проект з юридичної точки зору. Дана пропозиція була поставлена на голосування, голоси розділилися: 5 — за, 5 — утримались. У таких випадках остаточне рішення — за головою комісії Галиною Романко, яка в ході обговорення ще раз наголосила, що даний проект їй дуже імпонує, і що Калушу потрібні місця для відпочинку. Та коли прийшов час сказати останнє слово, сказала що вона проти. Сказати, що я була здивована, то нічого не сказати.
Після цього голова комісії поставила на голосування пропозицію щодо допуску даного проекту до голосування на сайті, але наголосила, що голосувати члени комісії можуть лише раз, мовляв, ця і попередня пропозиціє є тотожними. Тому ті, хто голосував за або проти, не можуть змінювати позицію при голосуванні за останню пропозицію. Тож, голосування перетворилося на каламбур і проект не набрав необхідну кількість голосів для того, щоб допустили його до голосування на сайті.
Пройшовши всі ці кола пекла і не зважаючи на те, що мій проект був відхилений, я з співавтором та прихильниками проекту шукаємо варіанти часткової реалізації даного проекту. Так що рекреаційній зоні «Сосновий бір» бути. Але це вже інша історія.
