Андрій Журов

Публікацій: 13

100% самотність

Ви коли-небудь відчували себе самотнім (-ою). Ні? Тоді Ви — щаслива людина! А якщо відчували, то Ви мене зрозумієте, тому що, голодний голодного, як то кажуть, зрозуміє. Хоча може бути, що Ви вже до числа самотніх і не належите, тому що Ви вже не самотні, але все одно, я гадаю, Вам буде цікаво почути мої враження про самотність, як жах для здорового глузду.

Ви коли-небудь відчували себе самотнім (-ою). Ні? Тоді Ви — щаслива людина! А якщо відчували, то Ви мене зрозумієте, тому що, голодний голодного, як то кажуть, зрозуміє. Хоча може бути, що Ви вже до числа самотніх і не належите, тому що Ви вже не самотні, але все одно, я гадаю, Вам буде цікаво почути мої враження про самотність, як жах для здорового глузду.
Я не міг відчути, що я самотній, тому що я до цього числа не відносився, а якщо і відносився, то не погоджувався, тому, як кожна людина підсвідомо відчуває себе в якійсь мірі обділеною увагою навколишнього середовища (самотньою). Але ці підсвідомі відчуття — не такі гнітючі і небезпечні, тому що людина не є самотньою на 100%, вже хоча б тому, що навколо неї відбувається і проходить рух — рух життя. Але самотність буває 100%! Це така самотність, коли людина вже не сприймає і не відчуває життєвий рух навколо себе. І в один чудовий і сонячний день вона прокидається не просто самотньою, не просто одинокою. Вона прокидається одна, одна на весь всесвіт. Прокидається самотньою на 100%. Людина у ці моменти абсолютної самотності, лишається одна віч-на-віч зі своїми думками, зі своєю душею. З одного боку, вона не є абсолютом у своїй самотності, тому, як не тільки її тіло(оболонка) стає самотньою по відношенню до території, на якій проживає суб’єкт самотності, але і душа стає самотньою. Саме душа не відчуває присутності інших душ, інших людей. І ця сама душа стає самотньою і обділеною теплом, припиняється так званий теплообмін у духовному понятті. Теплообмін відбувається не між людьми, а між їхніми наповнювачами, наповнювачами так званих тілесних оболонок. Цей теплообмін відбувається не тільки свідомо, але і підсвідомо, він відбувається постійно і незалежно від суб’єкта. Тому за рахунок, так званого теплообміну і відбувається процес життєвого існування. Ось звідки у молодих людей стільки енергії і оптимізму! Теплообмін відбувається просто на шалених обертах.
Але бувають серед молодих людей і ті, які набагато пасивніші, це і є одинокі і обділені увагою люди, душі яких приймають більш пасивнішу участь в теплообміні між оточуючими. І тому, коли Вам здається, що Ви залишилися самотніми на 100%, це означає, що душа Ваша замкнулася у так званому внутрішньому теплообміні. Відбувається перегрів, так зване затухання життєвої енергії, це не означає, що життєва енергія згасла взагалі, вона просто переходить в свій первинний стан, стан так званого, періоду мерехкотіння. Коли душа є в людині, але вона вже як би не працює, не світиться, а тільки тліє. І людина перетворюється в так званого зомбі, тіло якого існує в часі, але зберігає за собою нейтралітет в подіях, які відбуваються навколо неї. Вогнище згасло і вже не горить, а тільки тліє. Хоча, як воно тліє, майже не видно в день, а тільки коли сонце зайде за обрій, можна побачити маленькі тліючі вогники, які ледь-ледь мерехтять в суцільній або частковій темряві. Ось так само і людина і її 100% самотність стає не зовсім 100%, коли приходить ніч і людина, яка не бачить в день навколо себе ні душі, ні тіла і яка відчуває себе абсолютно одинокою, однією в цілому місті, яке для неї в такому пустому вигляді звужується до розмірів невеличкої коробки або карцера, вночі підсвідомо заспокоює себе, що зараз ніч і навколо самотньо, пусто і тихо, тільки тому, що місто спить.
Але ніч не вічна, і не полярна, і за ніччю приходить день, і все починається спочатку. Людина ходить по вулицях, по магазинах, і її очі, як необхідний атрибут її тіла, можливо, бачать навколо себе людей, але це бачення без емоційне, пусте, його як би і немає, тому що, головний збудник і активіст – душа спить, а бачення, тобто очі потрібні тільки тілу, душі вони абсолютно не потрібні. І тому людина-тіло бачить навколо себе людей, а збудник-душа, не вловлює цього руху і коливань, тому присутність існує тільки для тіла, а для душі, яка орієнтується і визначає присутність по теплу і енергії інших душ, для неї навколо нікого і нічого.