Маємо шанс навіть навчитися бути кращими, добрішими й ревніше берегти природу.
Але мусимо бути чесними: ми зазнаємо величезних втрат. Чимало наших знайомих чи рідних можуть померти, економіка й загальний рівень добробуту значно скотяться вниз. І це не кажучи вже про триваючу війну та недолугу керівну верхівку країни в часи кризи.
Це не перша й не остання пандемія для людства (навіть на нашій пам'яті — свинячий грип 2009). Але ще якихось 10-20 років тому світ не був таким зв’язаним транспортно й інформаційно. Загрози залишалися більш локалізованими (Азійський, Гонконгський грип, Близькосхідний коронавірус), хоча часто були набагато летальнішими, ніж нинішній SARS-CoV-2.
Чому ж весь світ зупинився та зачинився у своїх домівках зараз? Бо ми не хочемо втратити жодного зайвого життя і маємо технології, науку, медицину аби цього досягти!
Сто років тому Іспанка викосила десятки мільйонів на різних континентах. Найжахливіше, що люди тоді навіть не знали про вірус (відкритий аж у 1933 році), а дієвих антибіотиків для лікування запалення в результаті пневмонії не було.
Треба бути готовими. Коли врешті розпочнеться масове тестування (про надходження до України тестів на коронавірус влада торочить вже тиждень) у нас різко стрибне рівень хворих. І це може шокувати, адже довкола нас виявлятимуть сотні випадків хвороби. Така динаміка притаманна усім країнам, але для реалістів і зараз зрозуміло, що вірус кілька тижнів уже тут (проте його не діагностували, або ж хворі легко переносили симптоми). Згідно однієї із версій статистичних розрахунків на одного померлого від коронавірусу припадає близько 800 хворих (дані зібрані Tomas Pueyo та в українському перекладі. З позитиву: чимало людей після проходження експрес-тесту, на своє здивування, зрозуміють, що вони вже перехворіли чи пройшли пік хвороби, часто навіть майже безсимптомно.
Ілюстрація. У період поширення коронавірусу повітря в світі стало чистішим
Жодної паніки. Ймовірно, настане момент, коли навіть попри жорсткий карантин та максимальні зусилля у лікуванні хворих статистика показуватиме подальше стрімке збільшення кількості заражених. Але йтиметься не про катастрофічні наслідки (хоча так видаватиметься), а про статистичний графік — схожа динаміка досліджена в китайському та італійському сценаріях. Попри сповільнення росту реальної кількості хворих система масового тестування «вловлюватиме» і старі випадки захворювань (людей, які вже перехворіли вдома, або коли симптоми коронавірусу ставатимуть сильнішими – все ж не критичними – більше людей звертатиметься до лікарів, а система їх плюсуватиме. Симптоматичне лікування ускладнень вірусу, сучасна медична техніка та карантинні заходи демонструють дієвість проти хвороби у світі, але багато залежать від дотримання суспільством виробленої стратегії. Саме про це просять уряди та лікарі — розтягнути пік хвороби і дати змогу пролікувати по черзі більшу кількість хворих зі слабким імунітетом.
Загальне тестування допоможе дещо прояснити поле поширення вірусу та передовсім потрібне хворим у зоні ризику (людям зі слабким імунітетом, хронічними хворобами, літнім), аби за потреби бути готовим надати їм інтенсивну медичну допомогу (на такому підході закцентувався зокрема уряд Швеції).
Треба пам’ятати, що експрес-тести — не панацея для діагностики. Вони працюють на визначення антитіл, які наш організм виробляє в боротьбі з коронавірусом. Але відповідь імунітету може проявитися лише за декілька днів після зараження, а доти ми формально виглядатимемо за результатами тестів як здорові (а реально — будемо максимально розповсюджувати вірус, зокрема для запобігання цьому впроваджений карантин). Міста чи регіони в деяких країнах застосовують тактику тотальної експрес-перевірки що кілька днів з подальшою ізоляцією нововиявлених і так заглушують осередок спалаху. Проте, аби задіяти таку модель, для країн поки не вистачить ні тестів, ні персоналу, ані банально грошей (питання також до раціональності використання ресурсів).
Оскільки експрес-тест не дає точного результату, тому всі позитивні результати перевіряють лабораторно.
Точно виявити інфекцію коронавірусу можна методом полімеразної ланцюгової реакції. Технологія ПЛР винайдена в 1970-80-их роках і широко використовується в генетиці та при діагностиці захворювань, зокрема грипів (для виявлення нашого коронавірусу просто потрібні специфічні компоненти). Такі апарати є в багатьох обласних центрах, і це ще одне свідчення, що зараз ми маємо інструменти боротьби з такими епідеміями (за умови злагодженої системи та співпраці всього суспільства).
Не впадати у відчай. Кількість хворих та померлих певний час зростатиме і ці цифри щодня оглушуватимуть нас через новини в медіа. Але розуміння масштабів має провокувати не до паніки, але до дисципліни — дотримання стратегії дозволить із меншими втратами пережити цю хворобу. Аби тверезо сприймати дані і не піддаватися фейкам треба усвідомити кілька нюансів. Попри велику кількість оприлюднених статистичних даних стосовно перебігу захворювання в світі, більшість із них різниться методологією оцінки та підрахунку (мають більший сенс для комплексного аналізу окремої країни) з поправкою на багато суб’єктивних факторів, важливих для регіону ураження (вік, стать, демографія, якість системи охорони здоров’я тощо). Наприклад, хвороба найбільше вражає літніх людей, а в Італії (як і загалом в Європі – через це бачимо такі масштаби) їх значно більше, ніж у Китаї, зокрема тому й показники померлих вищі. Рівень смертності – фактично, співвідношення між кількістю померлих та кількістю інфікованих, тобто тих, чиї тести дали позитивний результат. Він зростає, коли обсяг людей з позитивним результатом тесту зменшується. Пекін після 13 лютого став «розмивати» свою статистику смертності, коли почав включати до загального числа хворих усіх пацієнтів із типовими симптомами без тестування на коронавірус (таким чином масово збільшилось число хворих, а смертність на його рівні – впала). (Переклад надзвичайно ілюстративного матеріалу La Repubblica). Також слід пам’ятати, що зазвичай до числа захворілих коронавірусною інфекцією (яке постійно оновлюють для статистики) зараховують усіх, включно із тими, хто вже одужав.
Проте, в Україні рівень смертності, вочевидь, може бути високим. Попри меншу середню тривалість життя (а, значить, і меншу кількість старшого покоління, які найбільше в зоні ураження) у нас велика кількість людей із хронічними вадами здоров’я та слабким імунітетом (діабет, серцево-судинні, гепатит, туберкульоз, ВІЛ). Зокрема їх захищаємо коли самоізолюємось вдома, зменшуючи ризик поширення вірусу. Цей факт також повинен активізувати наше ставлення до завершення медичної реформи. Адже чим злагодженіше працює система охорони здоров’я (зокрема з хронічним хворобами), тим вищий загальний рівень резистентності суспільства, колективний імунітет. Це ж стосується і вакцинації. Думаю, ніхто з українців, які зараз на консультативному контакті зі своїми сімейними лікарями, не шкодує про вдале завершення першого етапу медичної реформи (якщо ж у вас ще немає сімейного лікаря – телефонуйте за номером 16-87).
Ця пандемія виклик та небезпека, але усе далеко не так фатально. За оцінками вчених 70-80% населення може перехворіти коронавірусною хворобою, але серед них у 80% все пройде без ускладнень. Дуже ймовірно, що згодом коронавірус буде на кшталт звичайного респіраторного збудника (як небезпечніший варіант грипу – але обов’язково слід підкреслити, що й від ускладнень грипу в Україні щороку помирають сотні людей, цього сезону вже 66). Біофізик та Нобелівський лауреат Майкл Левітт дійшов висновку, що багато людей просто природно несприйнятливі до вірусу:
«У Вухані, де була найбільша кількість випадків зараження в провінції Хубей, кожен мав шанс заразитися, але тільки 3% заразилися».
«Навіть на «Diamond Princess» (круїзному кораблі, ураженому вірусом), рівень зараження не перевищував 20%» [хоча там була спільна система кондиціонування повітря].
Пандемія сповільнюється, а за належного дотримання медичних рекомендацій кількість заражених піде на спад.
Все ж сплеску хворих та смертей від COVID-19 нам не уникнути, як і в усьому світі — наш імунітет вперше стикнувся із цією новою модифікацією коронавірусу, тому мусить навчитися їй протидіяти. Універсальних ліків, як і проти більшості застудних захворювань, якими ми щороку хворіємо, немає. Але найкращі вчені та медики світу активно працюють для пошуку вакцин і дієвих протоколів лікування вірусу. Є вже чималий прогрес, проте всі вони виважені люди науки, тому не кричать про перемогу передчасно (це показники одного з численних досліджень). Врешті, навіть під час епідемії в Італії 85% осіб, старших за 80 років, одужує!
Нам вдасться пройти через цю пандемію. І чим злагодженіше ми діятимемо, тим меншими будуть втрати. Попереду — ретельні дослідження впливу хвороби та особливостей її поширення по всій планеті. (Б’юся об заклад, що одним із чинників будуть смартфони — невпинні маятники між руками та обличчям. Телефон, ймовірно, двічі транспортер вірусів: фізично — на поверхнях, та психологічно — у бульбашках наших соцмереж. Світова економіка теж мусить впоратися (на жаль, нам доведеться ще поборотися за успіх нашої в умовах капітулянтсько-поліційної недолугості). Без нервів та страху, бо це знижує імунітет, а також частіше здзвонюйтесь з близькими, бо відчуття самотності може провокувати запальні процеси.
А поки що маємо дотримуватися приписів медиків (обачність, карантин і чисті руки), волонтерити на заклик лікарів та допомагати літнім із покупками, а також поміркувати про наш новий темп життя. Зараз весь світ набирається небувалого досі досвіду — тотальної мобілізації для протидії загрозі, тренування перед майбутніми викликами у якому беруть участь мільярди людей! Важливо, як ми повернемося в світ після такого випробування.
