Наявний президент сходу одобрив починання "аграрних слуг" Направду, давно того очікував — коли ж вони врешті візьмуться за землю.
Законопроект №3131 від слуг народу (привіт і тернопільському мажоритарнику) та групи Довіра ("аграріїв" там не бракує) "щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції".
Детінізації, аякже! А зовсім не лобізму агрохолдингів та великого бізнесу.
Оподаткувати селянина — власника паю, малого фермера, одноосібника, навіть, якщо він садить город для себе — більше 1 гектара. Ще раз оподаткувати землю, аби вона стала тягарем.
Законопроект 3131 прописаний таким чином, що фактично стосуватиметься лише малих власників чи орендаторів землі — великий бізнес омине (їм зарахують їхні мінімізовані внески). Питання в адекватному і збалансованому підході до різного бізнесу (але це якщо у влади завдання залучити більше ґазд до співпраці, а не викрутити руки і забрати землю на користь холдингу). Представники аграрного лобі вихваляють ініціативу та бравурно розповідають скільки мільярдів доотримає бюджет. Але взиваючи до справедливого оподаткування, рівності всіх сільгоспвиробників — великих і дрібних — сором'язливо змовчують про схеми, якими вони легально мінімізують свої видатки.
Величезні аграрні підприємства із десятками та сотнями тисяч гектарів землі в обробітку цілком зручно можуть працювати на спрощеній системі оподаткування — як юрособи або й розбитися на купу ФОПів 4-ї групи. (Нічогенькі такі фізичні особи-підприємці з тисячами гектарів!). Завдяки цьому вони не сплачують податок на землю та податок на прибуток: на "спрощенці" їм нараховують лише єдиний податок — всього виходить близько 300 гривень з гектара. Малий же фермер на загальній системі оподаткування заплатить кожен податок сповна.
Великий бізнес оформляється як платник податку на додану вартість — тобто йому відшкодовують ПДВ із виробничих факторів та засобів (добриво, пальне, техніка). Одноосібник у селі заплатить повну вартість, а на місцевому елеваторі у нього заберуть урожай за нижчу ціну (різниця в кілька тисяч на тонні) і виключно за готівку — ніяких тобі кредитів/субсидій.
Одноосібник — як фізична особа — сплатить 18% ПДФО за проданий врожай, а юридичні особи (великий бізнес) — ні. І це вже не кажучи про мільярдні дотації, які латифундисти практично всі освоюють — такий собі бонус. А малі — досить того, що спромагаються обробляти землю і хоч якусь конкуренцію, ширший вибір робити — справно додатковим податком обкладаються.
Наявний президент сходу одобрив починання "аграрних слуг". Щоправда, після резонансного обговорення в медіа прем'єр Шмигаль дав задню: начебто податок для ФОПів знизять із 5% до 2% з гектара (від нормативно-грошової оцінки землі) і перехідний період до 2022 року з пільговою ставкою 0%. Але це зовсім не вирішує проблеми нерівномірного оподаткування для фермерів, особливо якщо холдинги і далі платитимуть мізер на 4-й групі. Видно, як (причому почин із верхівки) хочуть вбити залишки ініціативи та господаря на селі і 1) залишити селянина без вибору - кому давати землю в обробіток; 2) зменшити вартість землі; 3) змусити відмовитися від ділянки як тягаря, який витягує гроші, зокрема через необґрунтований податок.
Робота на селі нелегка, часом збиткова, часто невдячна. Але українці досі тримаються за землю. Через травми голодоморів та колгоспів — не раз уповають на неї, як на останню рятівницю. Для багатьох селян чи не єдине джерело доходу — свій город, або кілька тисяч гривень за зданий в оренду пай. Для місцевих ґазд, які хочуть працювати вдома - заробіток, а для громади підтримка. І правда, що дрібні фермери часто сплачують не всі податки або працюють "у тіні". Але це не причина вбивати малих на догоду латифундистам, які цілком законно "ховаються" за спрощеною системою оподаткування. А от наступного року бабусі, яка живе на кілька тисяч з того паю чи дістає кілька мішків збіжжя, орендар скаже: вибачте, отримаєте тільки половину — решта пішла на податок.
Це не якась злісна інвектива проти великого агробізнесу. Холдинги корисні і потрібні - (як і у світі) вони можуть застосовувати інновації, мають програми соціальної відповідальності, сплачують вагомі податкові внески (якщо держава адекватно регулює). Але не слід бездумно потакати ненаситному лобі (особливо представникам у Верховній Раді) у збиток державі (очікувані сукупні втрати економіки — $60-123 млн). Домогосподарства (одноосібники) виробляють більше 40% (!) агропродукції в Україні, бо нас мільйони, хоча обробляємо невеликі ділянки — від кількох соток до кількох гектарів.
Та й неформальна оренда не є тотальним злом — з позитивів: самозабезпечення певних категорій на селі; ланцюги продуктових поставок; вирівнювання умов конкурентної боротьби (дрібніших проти більших). Наприклад, в Нідерландах — світовий еталон ефективності виробництва, зокрема сільгосп — у 1995 році 25% землі було в "тіньовій оренді" (ibid).
Факт залишається фактом: потрібен адекватний та збалансований підхід до кожного бізнесу — із урахуванням вигоди для держави в його розвитку/зайнятості людей/оподаткуванні (не завжди економічна доцільність виражається в прямих податках, а про дотування села усім розвинутим світом я навіть не згадую). Альтернативні механізми детінізації є і їх треба впроваджувати, аби до сплати політку були залучені всі фермери, однак платили адекватну суму. Схему ж із додатковим податком за гектар від "слуг" — далі проштовхують. І не факт, що хитрозроблені паями обмежаться — в законопроекті зазначені землі більше 1 гектара. Як варіант: навіть якби ви на своєму городі (а ви, наприклад, маєте всього півтора гектара поля у власності) бараболі для себе ростили — платіть за "лишніх" пів гектара, ану ж у вас злісний умисел продати комусь мішечок за готівку. Тут йдеться навіть не про справедливість, а про грабунок — як у 40-х за яблуню на обійсті ви ще винні були комуністичній владі і мали сплатити податок до колгоспу.
Моє прохання — будь ласка, не залишайте чергове законодавче свавілля на самоплив. Цей закон стосуватиметься усіх українців. Вділіть пів години вашого часу та ознайомтеся із дуже наочною презентацією від провідних авторів Київської школи економіки. Аналітика про можливі наслідки від потенційного впровадження оподаткування кожного гектара та альтернативні варіанти детінізації.
А для ще яснішого розуміння, що нам підсувають і хто є хто — можете послухати завтра о 15:00 дискусію, яку організовує Український кризовий медіа-центр — на фейсбуці чи ютубі.
Успіху на українській землі ми зможемо досягти лише спільно та свідомо!
