Раніше Зеленський уточняв, що в Україні продукти дешевші, аніж європейські, тому зарплати українців — не бідність Направду, щотижня важче підбирати слушні слова до всіх їхніх бздурів, накоєних та сказаних. І ці характеристики не синоніми, але палітра для означення тупостей і нікчемностей.
Минув перший тиждень "адаптивного зонального карантину", але до ідіотства МОЗу справді важко адаптуватися.
Впродовж п'ятниці на офіційному сайті Центру громадського здоров'я МОЗівці редагували онлайн-карту міст та районів із небезпечною чи нормалізованою ситуацією поширення ковіду (кольоровий поділ режимів небезпеки).
Численні всеукраїнські та регіональні медіа опублікували ці оновлення для наступного тижня. Адже від цієї характеристики залежить організація руху громадського транспорту, формат роботи чи закриття закладів, зрештою морально-психологічний стан мільйонів українців, які живуть в зазначених агломераціях.
Буквально в "прямому ефірі" кілька разів впродовж дня Тернопіль та Харків почергово вносили то до червоної, то до зеленої зони епідеміологічної небезпеки, змінюючи їхній статус!
Зрештою близько 19:00 (!) зійшлись на "жовтому" для Тернополя. (Можливо, "не зелений" статус - наслідок фрондерської позицї мера Тернополя, який вчинив показовий демарш через минулотижневе внесення міста до "червоної зони" (крок явно задля піару перед місцевими виборами, але незапевнені та слабообґрунтовані рішення МОЗу виклкають більше запитань).
У підсумку — важко сказати, що твориться в головах підлеглих Степанова, які запросто дозволяють собі маніпулювати інформацією та вводити в оману журналістів і їхніх читачів. Але якісно вони на одній хвилі зі своїм очільником та й іншою "преЗЕдією" також. На жаль, вчергове підірвана віра українців у дотримання карантинних заходів та важливість спільної боротьби із коронавірусом.
Віру ж в людський розум вчергове підриває Денис Шмигаль. Наявний прем'єр-міністр вкотре заявляє про можливість подачі води до Криму (їйбо якісь мазохістські замашки). Після минулої такої бздури новоспеченого очільника уряду відмазували місяцями на всіх рівнях. Політтехнологи навіть вкидали тези про "козирний хід" — постачати в Крим (нібито у випадку гуманітарної катастрофи) бутильовану воду з прапором України на етикетці.
З офісу Єрмака-Зеленського полетіли заяви про збільшення на 300 гривень мінімальної зарплати. Очікуваний популістський крок — перед місцевими виборами восени задобрити бюджетників (така ж ница маніпуляція як і весною замість індексації пенсій, як планомірно робили в попередні роки — уряд Зеленського обіцяв "вовину тисячу"). Попри 300-мільярдну діру в бюджеті, неефективно розбазарений без тендерів коронавірусний фонд (гроші позабирали з усіх сфер, хіба крім аваківської, а в результаті — жодного ШВЛу досі не закуплено!). Думають таки підім'яти Нацбанк (вже без усуненого Смолія) під себе та надрукувати мільярди папірців, які зможуть хіба обвалити гривню та підняти ціни.
На весняній пресконференції Зеленський уточняв, що в Україні продукти дешевші, аніж європейські, тому зарплати українців у 5-6 тисяч — не бідність.
Стратегія завершення "епохи бідності" зрозуміла!
Сам же Єрмак обростає все новими бузувірами з минулого. Новопризначений заступник голови Офісу Президента України з правоохоронних питань — колишній підручний Захарченка (sic!) — Януковича.
Люстрований Олег Татаров після 2014 побував адвокатом Новинського і дружини нападника на Сергія Стерненка, а під час Революції Гідності один із кураторів справ проти активістів Майдану.
Це не просто вже звичний для цієї влади волюнтаризм чи блюзнірство, це гидкий плювок в обличчя.
Особливо після всіх обіцянок та клятв Зеленського родинам Героїв Небесної сотні.
Результат як завжди — "на особистому контролі".
Тим часом Венедіктова, очевидно, тримає під своїм контролем справу Окружного адміністративного суду Києва. За даними ЗМІ, керівництво Офісу Генпрокурора намагалося зірвати операцію НАБУ щодо цього суду. Голова ОАСК суддя Павло Вовк звинувачений у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади. Колєґи чимало наговорили під прослуховуванням НАБУ — в основному, про корупційні неправосудні рішення та політичний вплив. "Ти сумнівався в нашій політичній проституції", — безжурно гуторить суддя Вовк перед партнерами на оприлюднених записах, "рішаючи" питання.
Венедіктова тим часом також заручається підтримкою януковицьких покручів: новим радником Генеральної прокурорки став відкопаний Святослав Піскун (ага, через "досвід та ефективність"!)
Нового (який оксюморон!) очільника мінських переговорів — першопрезидента Леоніда Кравчука (86 років) — квартальні сценаристи "підсилили" першим прем'єр-міністром Вітольдом Фокіним (87 років).
Очевидна стратегія на заморення ворога маразмом у квадраті (принаймні медійні заяви свіжоспечеих переговірників на те виглядають).
Знаково, що Кравчук в одному з інтерв'ю не з першого разу озвучив прізвище першого ураїнського прем'єра, спершу проронившись Масолом — одіозним очільником уряду за Горбачова/Кучми. Може, це символічно: напередодні Революції на граніті демонстранти приходили під Верховну Раду із плакатами «Геть уряд Масола», «Геть Кравчука і стару Верховну Раду».
Принаймні у честолюбстві та чванливості Кравчук із Зеленським нарівні.
Нашим білоруським сябрам треба побажати стійкості!
І також вважати на теперішню "опозицію" (хтозна наскільки кремлівську) — правдиві білоруські дисиденти-державники давно по лукашенківських тюрмах.
Жыве Беларусь!
