Огида.
Занотував собі живе відчуття у понеділок, 24 серпня.
Ні, музичний відділ української естрадної фауни я навіть наміру не мав дивитись.
Але послухати посили наявного президента — таки себе пересилив. Аби заміряти глибину дна на 29-ту річницю ВІДНОВЛЕННЯ незалежності України.
Зовсім небагато мало минути часу від державницького акценту в цей день на вдячності нашим захисникам до тріумфу какойразніци, намазаної на хліб, звісно.
Минулоріч такий номер не вдалось протягнути (хоча невелику "падтанцовку" таки замутили). Тоді сконфуженому новопрезиденту довелось утихомиритись та знехотя навіть підтримати ініціативу ходи патріотів. Цьогоріч — вони таки відтягнулись.
Цьогоріч — розмах несмаку справді преЗЕдентський. Таке враження, що, приймаючи присягу, йому треба було проблеяти не про #всімипрезиденти, а #всімипрадюсери (причому такі ж низькопробні — можна перевірити, як він накермував на "Інтері" в часи Януковича).
Але мова, передовсім, про порожнечу, неспроможність, їхню витлілу пустотілість.
Було помітно, як із усіх сил він тужився, аби створити враження, що в країні все гаразд під ЗЕконтролем.
На пару зі спічрайтерами намагалися підбирати ствердні символи та паралелі.
Натомість, патетичні фрази вивалювались заяложеним пустослів'ям та невтаїмою брехнею.
29-та річниця незалежності — 29 днів перемир'я, матері не ховають дітей [брехня] — за цей час загинуло щонайменше семеро захисників, класифікованих як "не бойові втрати"/за нез'ясованих обставин;
Лікарі захищають нас на медичній передовій від коронавірусу і зараз ми до всього готові [брехня] — донині не закупили вдосталь навіть захисних засобів для самих лікарів (на це ще навесні виділили більше 2 мільярдів гривень), адже ЗЕміністерство захотіло в ручному режимі вертіти коронавірусними грошима;
Важливість життя кожного солдата і готовність обміняти одного бійця на тисячу полонених [брехня] — і язик повертається таке промовляти після покинутого на погибель Ярослава Журавля?
Водночас, було багато справді символічного. Людина, яка виконує обов'язки Президента України, в День Незалежності не лише фігурально, а й у прямому сенсі потопталася по Україні.
Сцена у вигляді карти України ще й була розмальована в кольори українського прапора далекоглядними кураторами.
Лавина ляпів та дурниць навалювала із кожною наступною хвилиною ЗЕказання.
Пасаж про змінену Україну настільки, що її не впізнають, направду лякає (особливо з перспективи сьогоднішньої кліки). А теза "вони хотіли нас поділити, а ми множимось їм на зло" — взагалі якийсь жах із розряду наукової фантастики.
Нікчемна бравада врешті вчергове скотилась до ледь завуальованих скарг наляканого хлопчика на головного (як він вважає) обидчика - "не плутатись під ногами, давати свідчення за здачу територій, а не уроки патріотизму".
Навіть у теплій ванні софітів та із посвідкою Президента за пазухою він підсвідомо вважає Порошенка сильнішим лідером, а тому й далі першим суперником.
І уся ця огидна беліберда відбувалася в перемішку із цинічною й незаконною ЗЕагітацією. Для цього у текст промови навіть вклали гасло кампанії Слуги Народу на місцевих виборах: Україна - це ти!
(а про передвиборчі гастролі Україною з таким ангажованим посилом у правовій країні і сором було б говорити).
Мабуть, використання адмінресурсу та демонстративне порушення закону — одна з обіцяних ще перед інавгурацією фішок.
Хоча в тому знову є багато символічної правди - на сценах, брендованих під ЗЕкольори, трибунах із ЗЕсимволікою замість українського герба - не може виступати справжній Президент України.
Натомість маємо низькопробний ерзац.
Такий же вагомий, як і сувенірний чорний пояс.
Настільки інфантильний, аби затримати на годину футбольний матч (тільки щоб урочисто копнути м'яча).
Достеменний популіст, аби обіцяти 5-6-7 тисяч гривень зарплати (де ж передвиборчі 4 тисячі доларів?) бюджетникам перед виборами, а далі — пропетляємо!
Попри діру в бюджеті та погіршення пандемічної ситуації Слуги народу з медведчуківцями та олігархічними групами дружно проголосували за додаткові витрати і навантаження на бізнес.
А от створити тимчасову слідчу комісію для розслідування можливої держзради через провал спецоперації із "вагнерівцями" — щось рішучості забракло.
Хоч про вірогідну зраду заговорили кілька різних джерел.
Хоча спалений автомобіль одного з ініціаторів розслідування — Гео Лероса (хоча, можливо, й Бєнєної людини).
Про стеження і погрози заявила журналістка-розслідувачка Любов Величко, яка не побоялася оприлюднити інформацію про злив операції (отриману нібито від українських спецслужбовців, яким не байдуже на долю держави).
Масив зібраних документів та викладена оперативна картина підтримує версію про зрив операції в Офісі Президента. І ТСК якраз це мала б прояснити, якби її створили..
Наївно очікувати, що серед низькопробного замінника та й не вкрадеться саботажних зайд.