В очікуванні дна — у новий політичний сезон понеслися із подвійним завзяттям!
А чому не чекати другого пришестя "зеленого принтера", при чому по всіх фронтах, якщо їхній гуру (за сумісництвом наявний президент України) на з'їзді партії публічно пишається своїми "зеленими кнопочками" (цитата!)
Вже звичний адмінресурс (читай — корупція) із агітаційними виступами під час робочих візитів, передвиборчим ЗЕбрендуванням президентської трибуни доповнився побігеньками цілого прем'єр-міністра України на зборах окремої політичної сили.
Але не всі у зеленому різношерсті залишились такими сервільними. Очевидно саме таких відступників гуру назвав "шкідливими бактеріями", які забули своє місце. На що отримав їдку відповідь із трибуни Верховної Ради від свого ж (уже екс) депутата.
Хоч Гео Лерос мені не дуже імпонує (і скромно радив би не надто захоплюватися його теперішнім правдорубським рокіруванням), але викидати з партії за критику "найвеличнішого лідера" - це сміх. До того ж суперпринципові однопартійці чогось так дружно не вступались коли Леросу напередодні спалили автомобіль.
Цей тиждень також розпочався із чергової агресії — нападу на Сергія Стерненка прямо під судом в Одесі. Захист активіста клопотав, аби справу розглядали в Києві, а не у місті, де його кілька разів намагалися вбити. Але суддівська порука — хвіст, який добряче крутить собакою.
Так само Вища рада правосуддя (іронія аж до оксюморону) загальмувала справу щодо Окружного адміністративного суду Києва. (В оприлюднених НАБУ записах прослуховувань голова ОАСК суддя Павло Вовк подивовувався сумнівам партнерів у його "політичній проституції").
Іншим зашкваром стало рішення вже Печерського судді Вовка (родичі не кровні, але ідейні) віддати із наших кишень ще 10 мільярдів гривень братам Суркісам.
Справа про частину грошей Приватбанку, який роками збирав в українців депозити, аби Бєня з партнерами могли виводити їх в свої офшори.
Бульбашка луснула згірше B2B Jewelry, й аби врятувати найбільший банк країни, кожен з українців, включаючи пенсіонерів та дітей, віддав щонайменше по 4000 гривень. Приват рефінансували з нашого бюджету (більше 150 мільярдів гривень), а тепер колишні власники-схемщики хочуть ще раз зрубати бабла. Для цього поодинці завалюють українські суди (адже британський їм не виграти) десятками позовів про свої "чесно втрачені" гроші. З такими темпами наступним "потерпілим" буде Коломойський?
Таким ж типовими стають маразматичні галюцинації Вітольда Фокіна. Єрмако-зеленський ставленик у Мінських переговорах розповів в інтерв'ю про потребу впровадження особливого статусу для всього Донбасу, а не лише тимчасово окупованих територій. А після заклику до повної амністії бойовиків, через начебто злочини з обох сторін — аж сам Єрмак впоров задню. Кравчук також відхрестився від колеги, якого сам же і рекомендував у ТГК: "кожен баран має висіти за свою ногу". Зарозуміло мудруючись у своєму фірмовому стилі, він вчергове обмовився (чітко за Фройдом), назвавши скандальні тези заявою "Пут..Фокіна".
Водночас слуги із 5 спроби на комітеті пропхали правку про надання ЦВК права проводити "опитування" одночасно із виборами. Б'ють себе в груди, що "питалки" всунуті не для донбаського плебісциту. Але нащо так натужно правдами-неправдами пропихати правку, яка ускладнить і без того незвичну і заплутану систему голосувань? Скаламутити воду і видавати намальовані цифри за народні рішення?
Підкилимні політичні ігрища лицемірів тривають паралельно гарячій війні. Навіть ОБСЄ у своєму звіті зазначило порушення режиму тиші за час перемир'я понад 800 разів!
Лише сза один день четверо солдатів підірвалось (два із них загинуло). Бойовики двічі цілеспрямовано обстріляли українських захисників — першого разу поранили обстрілом з автоматичного гранатомета (злить, що зашорене теперішньою владою командування ООС у відповідь лише заявило, що "дає ще одну можливість" бойовикам дотриматися перемир'я). Під час наступного обстрілу нашого солдата вже вбили.
Треба пильнувати. Не забувати про війну, про привладних пройдисвітів, які щоденно каламутять воду.
Бо навіть якщо Верещук&Ко й посміховиська без стопу — все ж, це їхні краплені карти.
Слідкуйте за руками.
