Цікаво читати колонки впливових персон (адже вони впливові, це так).
Приміром, у «Фокусі» нещодавно було розміщено поради багатія Олега Гороховського. Співвласник Monobank, маючи статки у 300 млн. доларів (38 місце серед найзаможніших українців за рейтингом того ж «Фокуса»), загалом реалізував себе у сферах фінансів та ІТ. Отож він віддає належне сучасним комунікаціям.
Напередодні Гороховський зібрав на своїй сторінці у ФБ 100 тис. підписників, і з цього приводу ділиться думками про важливість блогів. Він ризиково порівнює ведення блогів із наркотиками. Хоча свій фейсбучний результат схильний відсвяткувати шампанським (чи то пак «ігристим»?) Це радує.
Тепер ми знаємо, чи є в бізнесмена час сидіти за клавіатурою — він радить витрачати на це не більше ніж пів години на день. І ми дізналися, навіщо він це робить (наркотики тут ні до чого):
«Ведення блогу в соцмережі одним із засновників компанії є абсолютно необхідним елементом довіри до бізнесу цієї компанії», — зазначає Олег Гороховський.
Стотисячного читача він досягнув за сім років і вважає, що його сторінка — це вже «повноцінне ЗМІ». Хай вважає, це право кожного, тим паче з такою серйозною кількістю підписників. Проте за посвідченням професійного журналіста стоїть дещо більш осяжне.
Поради Олега Гороховського (нагадуємо – це для власників компаній) цілком конкретні: якщо ти не спеціалізуєшся на політиці, то не пиши про це. Загалом краще похвалити чинну владу, ніж збрехати. Дивно, але перед цим автор зазначив чітко:
«Підтримка влади — це майже самогубство».
Може, кожна з порад писалася під впливом іншого настрою?
Журнал опублікував думки пана Гороховського, взявши їх із Фейсбук-сторінки бізнесмена, де цікавими є коментарі читачів – вони часто поєднують різноманітні відгуки на два явища: власне на публікації мільйонера та на діяльність Monobank. Справді чудовий приклад того, як можна чесно «нанизувати» клієнтів своїми блогами!
До речі, у Олега Гороховського запитують, скільки часу витрачає автор на написання блогу. Виявляється, коли знайдена тема, на створення посту йому треба 15 хвилин. Далебі, завзята персона.
Чому він дає поради? Безсумнівно, через те, що вважає себе впливовим (триста мільйонів доларів — раз; сто тисяч читачів — два). А чому ми читаємо, — не конкретно такі пости, а загалом? Бо ми — або під впливом, або мігруємо під чийсь вплив. Третій шлях — вироблення своєї думки, щоб привабити сотню тисяч підписників, — набагато важчий. А для багатьох і неможливий.
