Позиція голови Івано-Франківської ОДА на недавній прес-конференція мене не просто здивувала — вона стала ще одним аргументом, чому я не хочу жити у такій «покращеній» країні від Партії регіонів.
Влада перевернула все геть із ніг на голову: поразки — возвеличуються, як успіхи, моральне збочення — як чеснота, а некомпетентність — як професіоналізм.
Ось декілька тез із виступу Михайла Вишиванюка, які можна почути в сюжетах Каналу новин «24» та 402 каналу з прес-конференції. Коротко проаналізуємо позицію голови ОДА, який розповів свою версію, як має виглядати «покращення».
115 тисяч малозабезпечених сімей, яким держава виплачує соціальну допомогу, на думку політика, — це великий успіх. Хочу нагадати, що завдання держави — навпаки: зменшувати реальну кількість людей, які змушені отримувати соціальну допомогу. А робиться це через створення нових робочих місць (кількість безробітних в Україні зростає) та сприяння розвитку малого та середнього бізнесу (Україна посідає 137-є місце зі 185-ти країн в індексі легкості ведення бізнесу). Тому чим більші соціальні виплати та більша кількість громадян отримує ці виплати — тим менш ефективна держава і тим більше їй грошей потрібно друкувати. Але правлячій партії вигідно, щоб у країні зростала кількість громадян, яким потрібні «подачки» від держави. Технологія давно відома: у 2015 році за три місяці до дня голосувань Президент може «ініціювати» чергове підвищення цих виплат і тим самим зайнятись фактично цільовим підкупом майбутніх виборців за рахунок державного бюджету. Дарма, що інфляція злетить до небес, але вдячних виборців, готових проголосувати за миттєву вигоду, збільшиться.
Свіжий Указ Віктора Януковича «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території», який так вихваляє голова місцевої державної адміністрації — шедевр в інструментарії узурпації влади з боку виконавчої гілки, яку контролює та ж Партія регіонів. Тепер призначені Президентом голови РДА будуть на практиці вирішувати, кого призначити на керівництво територіальними відділеннями органів центральної влади. Тобто, голови райдержадміністрацій тепер будуть мати всю владу у районі, хоча жителі району цих людей не вибирали, а Президент, призначаючи їх своїм Указом, більшість навіть в очі не бачив. Поки ЄС розвиває місцеве самоврядування, плекає децентралізацію та субсидіарність, влада в Україні займається безжальною централізацією, вбиваючи місцеве самоврядування, яке вибирають люди. У районах міські голови, депутатський корпус чи голови районних рад вибираються людьми і перебувають з ними хоч у якомусь контакті. А керівники місцевих державних адміністрацій, призначені з Києва, ніколи не будуть дбати про інтереси місцевих громад, а будуть намагатись відстоювати інтереси того, хто їх призначив.
З нетерпінням хочу подивитись на показники розвитку країни у 2015 році, коли голови адміністрацій загрузнуть в оперативних управлінських рішеннях, тоді ми і побачимо їхню управлінську компетенцію.
А активним громадянам та опозиції треба тепер донести цю «новацію» в управлінні державою від Віктора Януковича, бо тепер виключно вся відповідальність лежить на керівниках місцевих держадміністрацій.
Здивували мене підходи до оцінювання управлінської спроможності державних службовців найвищих рангів та методи стимуляції інвестиційної привабливості і створення робочих місць у Михайла Васильовича. Зокрема, на його думку, судячи із сюжетів на телеканалах, професійність управлінця визначається знанням Закону України «Про стимулювання створення нових робочих місць». Але вивчення Закону не означає його реалізації. В успішних країнах інвестиційна привабливість та розвиток підприємництва забезпечується через встановлення стабільних «правил гри», низькою кількістю податків та зручністю їх адміністрування, справедливим правосуддям, низьким рівнем корупції та захистом приватної власності. Міжнародні рейтинги та експерти не раз звертали увагу, що в Україні після приходу до влади Януковича про ці явища забули, і залишається нам, громадянам, про них лише мріяти.
І ще одна деталь, яка вводить в контекст того, що відбувається: падіння промисловості в Україні з початку 2013 року вже доходить до 10%. От така модернізація.
А щодо того, що ЄС змусить нас виконувати та адаптувати наше законодавство до своїх норм, то це — не новина. Питання ву тому, що реалізація цінностей, принципів, норм та стандартів Європейської унії треба починати з себе — і вже зараз. Тобто, хоча б принципи демократії, які передбачають баланс гілок влади, справедливе правосуддя, розвиток місцевого самоврядування, свободу слова, відповідальності за корупційні діяння та багато-багато інших дій, які на Банковій вже давно згадують зі зловіщим сміхом.
