Тарас Случик

Публікацій: 14

Чесно про мажорів. Округ №88

На Коломийщині недавно відкрили передвиборчий спектакль, тому настав час подивитись на склад акторів та режисерів, щоб публіка знали чи йти до чергового політичного театру цієї осені. Не зважаючи на те, що є визнані і досвідчені зірки, є і молоді дебютанти та навіть просто випадкові актори, які пройшли курси підвищення кваліфікації. Хто отримає приз глядацьких симпатій та омріяний мандат — стане відомо вже зовсім скоро. А зараз проаналізуємо, хто найщиріше розповідає виборцям, де шукати правду.

На Коломийщині недавно відкрили передвиборчий спектакль, тому настав час подивитись на склад акторів та режисерів, щоб публіка знали чи йти до чергового політичного театру цієї осені. Не зважаючи на те, що є визнані і досвідчені зірки, є і молоді дебютанти та навіть просто випадкові актори, які пройшли курси підвищення кваліфікації. Хто отримає приз глядацьких симпатій та омріяний мандат — стане відомо вже зовсім скоро. А зараз проаналізуємо, хто найщиріше розповідає виборцям, де шукати правду.

Політичний спектакль на коломийсько-городенківському окрузі почався із пафосної заяви одного з ймовірних кандидатів до парламенту, керівника служби Міністерства юстиції Богдана Гдичинського. Богдан Петрович склав повноваження керівника фракції Партії регіонів в обласній раді. Правда, для багатьох аналітиків це не стало новиною. Адже так само легко він раніше змінив політичні вподобання: будучи депутатом обласної ради минулого скликання, входив у фракцію «Батьківщини».

Найімовірніше знаний на окрузі меценат буде йти як само висуванець та незалежний кандидат, при цьому у внутрішній кишені не дешевого піджака заховає посвідчення державного службовця високого рангу. Тому чи як представник влади йде Богдан Петрович питання риторичне. Про його зв’язки та можливе входження у групу Лавриновича та Коломойського говорять вже давно. Свідченням тому э запис у його трудовій книжці, що гордо засвідчує: він працював заступником голови правління «Укрнафти», яка підконтрольна опальному олігарху Ігору Коломойському. Після цього цікавого факту в біографії ймовірного кандидата на одну з найвищих посад в країні питання про фінансування знімається якось саме по собі.
Допомагати в реалізації стратегії незалежного та справжнього мажоритарника, який турбується про громаду вже і зараз, будуть дві неурядові організації. Зокрема, молодіжний благодійний фонд «Заради добра» та Івано-Франківське земляцтво у Києві. До речі, цікава деталь: обидві організації почали публічну діяльність у 2011 році. Мабуть, саме тоді визріла ідея балотуватись до ВРУ.

На окрузі мінливий депутат обласної ради працює давно і системно, надає перевагу яскравим заходам та роботою з лідерами думок, зокрема, возив сільських голів до ЄС, щоб вони там набрались досвіду. Також він є чи не найбільш публічною людиною у Коломиї, що дозволяє легко знайти «цікаві» факти в його біографії.  Його конкурентам буде важко, адже рівень впізнаваності у заступника міністра дуже високий, та, і надаючи перевагу роботі «в полі» та з людьми, заробив повагу серед коломиян.

Якщо цей досвідчений політик зможе позбутись аури представника влади та перебіжчика, то його опонентам прийдеться дуже сутужно. Для того, щоб зменшити кількість депутатських мандатів в рукаві Ігоря Коломойського в наступному скликанні парламенту, можливо, доведеться відправити «парашутиста» з Києва, що має високий рівень впізнаваності та грошові ресурси. Для того щоб він зразу зміг включитись у роботу з людьми та не отримав порцію скандалів.

Основним конкурентом для Гдичинського вважають посвяченого на боротьбу з чинною владою від Об’єднаної опозиції молодого політика Олександра Левицького. Сам Олександр родом із Отинії, балотуючись по якій став депутатом обласної ради. Зараз на 88-му окрузі він розгорнув велику рекламну кампанію та роботу з електоратом за системою «від дверей до дверей», хоча рівня впізнаваності та досвіду йому явно не вистачає. Але от так званий «мандат на правду» який він отримав від опозиції може дозволити перевести політичний дискурс в напрямку боротьби добра зі злом. Хто буде представляти темний бік українських політичних небосхилів по версії опозиціонер, не важко здогадатись. Оскільки Левицький є відносно новим обличчям на теренах Прикарпаття, то це зможе йому дати перевагу у голосах серед тих виборців які вагаються.

Єдине питання, яке вже давно цікавить всіх, це — звідки стільки ресурсів на таку щедру бордову рекламу та чому саме пану Олександру віддали округ? Великим бізнесом ніколи не займався та і ніяку галузь навіть в часи розквіту Батьківщини не курував. Хоча ходять міфи про велику підтримку зі столиці. Та і кандидати були не менш достойні по Коломийщині, наприклад, Юрій Романюк.

Та де шукати його політичну біографію — невідомо, адже дуже швидко він пішов по списку в обласну раду та став заступником голови обласної організації ВО «Батьківщина». Тому це, мабуть, буде перший серйозна політична партія у шахи, результати якої нам зможуть показати, чи готовий він піти на «індійський захист» чи стане духу на «вилку». А зіграти з ним точно захоче і представник «третьої  сили» та так званої альтернативи УДАРівець Володимир Довганюк, про якого ми поговоримо далі.
Інформацію про двох інших кандидатів на депутатський мандат VІІ скликання шукати складно. Зокрема, Михайло Негрич та Володимир Довганюк на даний час великої активності не проявляють.

Володимир Довганюк, який буде йти від УДАРу Віталія Кличка, очолив земельну комісію Коломийської міської ради, що свідчить про неабиякий вплив у районі. Також ходять плітки про те, що пан Володимир має тісні зв’язки з кримінальним світом Коломийщини. Поєднання всіх його можливостей може дати хорошу синергію у частині отримання ресурсу: як людського, так і грошового. Звичайно, новому кандидату доведеться дуже активно попрацювати з іміджем, позиціонуванням як представника «третьої сили» та ораторськими навичками. Але жовтневі вибори можу стати хорошим стартом для політичної кар’єри УДАРівця.

Михайло Негрич буде відтягувати весь негатив від Богдана Гдичинського та може грати роль технічного кандидата від влади. Але, як подейкують місцеві експерти, через не надто теплі особисті стосунки може розпочати подвійну гру, та й посада голови обласного осередку Народної партії зобов’язує балотуватися до ВРУ. Швидше за все, голова РДА обере стратегію підтримки краян не словом, а ділом через використання бюджетних коштів. У частині підтримки з боку чинної влади йому доведеться конкурувати з Богданом Гдичинським, але неформальна допомога в цьому з боку голови облдержадміністрації може значно підвищити його шанси на перемогу.

Отже, битва за Коломийський округ буде важка і цікава. При цьому для когось це може стати стартом політичної кар’єри, а хтось — зміцнить свій вплив на теренах області. Заплутати всі карти може «парашутист» з Києва, що внесе певну невизначеність та підвищити ставки. Ймовірним візитером може стати Володимир Мойсик, що вигравав на окрузі у 2002 році, тому йому не звикати до чергового бою за Коломию. А підтримку йому потенційно дасть міський голова Коломиї Ігор Слюзар. Але для громади це, мабуть, позитив, адже демократія — це не лише цінності, але і можливість мати вибір та альтернативу.