Вчора у Києві Громадянський рух «ЧЕСНО» презентував результати аналізу доброчесності 450 народних обранців, які їдять хліб з маслом за наші з вами гроші. І ні для кого не стало новиною, що лише троє депутатів формально пройшли шість критеріїв доброчесності. Але це стало великою новиною для деяких обранців, які були не готові подивитись правді в очі та стати на коліна перед суспільством, за рахунок якого вони живуть.
Після оприлюднення інформації, на яку злякались прийти топові українські політики, почалась беззмістовна критика з боку тих, кого ми «фільтрували». Звичайно, вона була очікувана, адже ми показали правду про те: хто безмежно тратить бюджетні кошти, хто є безсоромним лобістом, а хто банально не виконує свої посадові обов’язки. На жаль, як зазначив Мустафа Наєм, ми практично не почули конструктиву та пропозицій, що та як робити далі. А цього чекали найбільше. Чекали, що почнемо отримувати інформацію та доповнювати профайли про «діяння» обранців, допомогу з боку журналістської спільноти у масовому поширенні рівня «доброчесності» 450 парламентарів, пропозиції до методології на майбутні моніторинги інших обранців.
Але замість цього, як у суспільстві спектаклю, дізнались що ми — запроданці, кати та намісники несправедливого верховного суду.
Так от, ми — не судді, а, мабуть, громадські слідчі, але публічні та відкриті, явно прозоріші за представників реальних силових органів. Бо судді у нас — то громада, і вирок свій вона дасть у жовтні на виборах. Ми лише доносимо їм правду про якість роботи людей, що витягають гроші із нашої спільної кишені. Так, правда завжди болюча і неприємна, а часто — ще і страшна для того, кого викриваємо. Проте, рівень прозорості «слідчих» дій — безпрецедентний для країни, бо, на відмінну від органів влади та повністю дискредитованих політиків, довіра, яку можна отримати через лише прозорість, для нас — критично важлива. На відміну від інших подібних кампаній, ми не клеймимо, адже моральна презумпція невинності не відмінена, а лише даємо шанс задуматись кожному виборцю, за кого він буде ставити галочку у бюлетені. Але прогнила та лицемірна система, що творить реальність у частині білого і чорного, чинить спротив. Адже прозорість, публічність та мандат на правду для цієї системи є чужими принципами, які вона хоче безцеремонно дискредитувати.
Тому даємо можливість не ставити клеймо чи когось ставити на шальки терезів, а просто перевірити свого кандидата — що він зробив для країни за наші з вами гроші. Та, мабуть, основна місія нового громадянина — поширити правдиве знання про майбутнього претендента на вступ до «клубу 450». Інструмент — вже є. Питання: хто наважиться?