“Засівання” виборчих округів із поверненням мажоритарки стало звичною справою для багатьох потенційних кандидатів. Несамовито прагнучи депутатського мандату, який для окремих перетворився на своєрідну чашу Граалю, символ імунітету та привілеїв – “меценати за розрахунком” щедро інвестують у власне майбутнє. Не володіючи достатнім авторитетом, належним іміджем, принциповою політичною позицією, а чи відповідною партійною приналежністю, вони намагаються компенсувати власні недоліки фінансовими мішками, скуповуючи всенародну любов та підтримку.
Як наслідок, уже сьогодні чи не в кожному виборчому окрузі є свій “меценат”, який посередництвом різного роду громадських організацій, благодійних фондів, бажано іменних – прагне постати в образі ідеального кандидата, здатного вирішити будь-яку проблему.
Якщо вести мову про Прикарпаття, то у свідомості переважної більшості її мешканців достойним може вважатися лише справжній “Ґазда” – успішний, суворий, але справедливий господарник, добрий та щедрий за своєю внутрішньою натурою й що головне – глибоко віруючий християнин.
Як наслідок, “дармова гречка” – лише одна зі складових у цілому розмаїтої технології...
До прикладу, Богдан Гдичинський, заступник міністра юстиції й тепер уже екс-голова фракції ПР в Івано-Франківській облраді, виборчий округ №88 із центром у Коломиї.
Окрім продуктових наборів, до складу яких за свідченнями очевидців входили ковбаса, олія, цукор, різноманітні крупи, чай, масло тощо, він принагідно заочно вітає пенсіонерів навколишніх сіл з іменинами, даруючи їм у залежності від сезону чи то теплі шерстяні коци орієнтовною вартістю до 150 гривень, чи інші практичні дарунки.
Однак, це лише верхівка “піраміди допомоги” Гдичинського, що старанно маскується під благодійну діяльність фонду “Заради добра”...
Велосипедами від мецената вже забезпечені всі листоноші Коломийського та Городенківського районів. Для коломийської молоді традиційним стало караоке за участю одного зі столичних телеведучих. А протягом Євро-2012 кожен коломиянин мав нагоду переглянути кращі матчі чемпіонату на великому екрані, установленому за сприяння Гдичинського.
Заступник міністра юстиції взяв під “опіку” ветеранів культури, міліції, освіти, медицини.
Для широкої громадськості регулярно організовуються безкоштовні поїздки на ТК “Буковель”, різноманітні екскурсійні туристичні тури, під час яких учасникам демонструється спеціально відзнятий фільм про мецената.
Скільки затрачено й звідки такий ресурс, цікавить мало кого. Усе задарма – шара!
Нещодавно ж у Гдичинського з’явився іще один інструмент – футбольний клуб “Карпати-Коломия”, президентом якого він став. Що характерно, місцева футбольна команда, яка відновила свої виступи в обласному чемпіонаті лише 2 роки тому, стала цікавою меценату лише незадовго до старту парламентської виборчої кампанії.
Що буде після виборів – невідомо...
Власне, красномовним свідченням мінливості й вибіркової спрямованості такого роду благодійних ініціатив є доволі різка переорієнтація діяльності фонду “Заради добра” зі Снятинщини на Городенківщину, яка відбулася практично одразу після оголошення ЦВК остаточних меж виборчих округів.
З не меншою завзятістю працюють в області й інші благодійники.
Перший серед них – Юрій Дерев’янко, депутат облради від ФЗ і паралельно голова “Всеукраїнського благодійного фонду Юрія Дерев’янка”.
Плануючи балотуватися по виборчому окрузі №87 із центром у місті Надвірній, він уже доволі тривалий час активно комунікує з потенційним електоратом.
Як наслідок, у приналежних до округу районах, мабуть, уже не залишилося школи, дитячого садка, а чи амбулаторії, яка б не отримала благодійного подарунка від Дерев’янка.
Нові парти, металопластикові вікна, дитячі майданчики, спортивна екіпіровка й ігрові м’ячі для спортсменів, медичне устаткування й LCD-телевізори в палати для пацієнтів ..
Суми коштів, затрачених на це, вражають. Як і інформаційний ефект, що його прагне досягти політик, цілеспрямовано ліплячи образ “відомого мецената”.
Та головне для Дерев’янка наразі – переконати громадськість у чесності походження власних статків.
Адже історія бізнесу в інтерпретації самого мецената – аж надто завуальована.
Свідченням цього став нещодавній конфлікт із газетою “Дзвони нації”, яка опублікувала одну з версій історії успіху екс-бізнесмена...
За схожою схемою й аналогічними методами в суміжному окрузі №86 із центром у місті Долина працює соратник Дерев’янка – Володимир Грабовецький.
До поділу округів їхні обличчя можна було зустріти навіть на одних і тих же бігбордах, щоправда, по різні сторони, у залежності від напрямку прямування. Втім, у Грабовецького більш серйозна конкуренція. Адже меценатів в окрузі на благо громади вистачає...
Змагатися екс-бізнесмену доведеться з В’ячеславом Кредісовим та Василем Бартківим.
Останній бодай походить із Долинщини, у той час як В’ячеслав Кредісов свій зв’язок із Прикарпаттям намагається засвідчити корінням дружини, яка родом із Калуша, і відповідними фінансовими потугами.
Екс-заступника міністра оборони України окремі пліткарі вже встигли охрестити “баяністом”, вочевидь маючи на увазі музичні інструменти, що їх масово роздавав Кредісов, об’їжджаючи музичні школи, і сценічні костюми, що дістались мистецьким колективам.
Не дати зневіритися в чистоті помислів потенційного кандидата покликана й спеціальна програма його благодійного фонду “Моє рідне село”.
Декларуючи наміри охопити майже 160 сіл усіх чотирьох районів, які складають округ, активісти переконують, що кожна активна сільська громада самостійно визначатиме власні пріоритети – установлення кладки, будівництво каплички, огородження цвинтаря, реконструкція стадіону чи інший соціально важливий проект.
Сам же Кредісов намагається зодягти на себе ще й сорочку щирого патріота й віруючого християнина.
Яскравий приклад – обіцянка домогтися на державному рівні належного фінансування музею Степана Бандери в селі Старий Угринів, де Кредісов побував разом із знімальною групою телепроекту “Україна онлайн”, що виходить на телеканалі “Ера” у рамках програми “Доброго ранку, Україно!”.
На відміну від опонента, Василь Бартків наразі більше вправляється в майстерності пера, намагаючись зобразити себе в якості господарника, патріота бойківського краю, який знає, що і як слід змінювати на благо простої людини.
Втім, не забуває Бартків і про фінансову підтримку громади. Як сам зізнається, маючи моральну потребу допомагати мешканцям гірського бойківського краю, уже роками активно працює на окрузі.
Головною фішкою політика-президента фонду “Бойківська Бартка” має стати ініційований ним Бойківський фестиваль. Окрім того, меценат уже започаткував суспільний проект “Газда” та проект “Бойківське віче”, згідно якого в кожному селі рада авторитетних людей сама визначатиме найбільш нагальні проекти, втілювати які й допомагатиме фонд.
Не так давно ж Василь Бартків виступив у ролі одного з головних меценатів свята бджолярів та відзначився в зв’язку із закупівлею звукопідсилювальної техніки для місцевих церков.
Цілеспрямовано на окрузі №89, до якого увійшли Верховинський, Косівський, Снятинський райони, працює Василь Чуднов.
На відміну від інших, Чуднов, який уже є народним депутатом, у якості інструменту забезпечення прихильності виборців використовує виїзний прийом громадян з особистих питань
Окрім того, Чуднов усіляко підтримує розвиток церков, долучається до різного роду спортивних заходів.
Саме за його сприяння цього року на державному рівні відбулося відзначення 600-річчя рідного для депутата Космача, прийнято відповідну постанову про відзначення 800-річчя Тлумача.
Нещодавно ж парламентар відзначився врученням працівникам правоохоронних органів Косівського й Верховинського районів автомобілів УАЗ “Хантер” та оргтехніки.
Втім, усі соціальні ініціативи депутата може перекреслити єдине голосування в другому читанні за мовний законопроект, що поза всяким сумнівом буде використано опонентами під час кампанії.
Із не меншим ентузіазмом у гірських районах Прикарпаття громаді допомагає Микола Палійчук. Його благодійний фонд уже оголосив програму, якою передбачено підтримку громадських ініціатив, що допоможуть регіону розвиватися. Серед них: “Наша духовність”, екологічна програма “Дай шанс Карпатам – не сміти!”, “Здорова нація”, “Людські цінності”.
Втім, найбільший акцент Палійчук робить на програму “Гуцульська Україна”, у рамках якої під патронатом екс-губернатора проводяться різного роду етнографічні експедиції, прийнято рішення про фінансування проекту “Усна історія України” – історія краю в розповідях очевидців.
Окрема значна увага приділяється сільській молоді. Організовані за допомогою ГО “Школа лідерів” молодіжні конкурси краси, українські дискотеки, фестивалі й театральні вистави вже стали звичним явищем для молодих виборців.
Окрім того, у рекламному промо-ролику серед досягнень фонду Миколи Палійчука значиться 40 футбольних майданчиків, 25 українських дискотек, 100 тисяч гривень школі-переможцю конкурсу на краще знання учнями української мови, 15 будинків багатодітним сім’ям.
Не дають можливості забути про себе й інші, уже відомі на теренах області гречкосії.
Так, соціальні магазини Юрія Солов’я, які, до честі депутата, продовжили функціонувати й після останніх місцевих виборів, схоже, можуть нарешті отримати друге дихання.
Грає на соціальній тематиці іще один потенційний кандидат у нардепи на Івано-Франківському виборчому округу №83 Олександр Шевченко, представник групи “Приват” та паралельно директор ТОВ “Скорзонера”.
Основний інструмент бізнесмена – ГК “Буковель”. В якості оздоровчо-ознайомлювальних турів щотижня на гірськолижний курорт цілеспрямовано звозять активістів молодіжних громадських організацій, працівників різних сфер зайнятості, людей з обмеженими фізичними можливостями.
Олександр Шевченко вже задекларував готовність за одну ніч відремонтувати найкритичнішу дорогу в обласному центрі. Активно піариться в соцмережах та на телебаченні. А в якості ключового проекту на перспективу використовує тему зимової Олімпіади, яку зобов’язується зорганізувати на найвищому рівні.
Разом із тим, продовжити функціонування ФК “Прикарпаття”, шефство над яким взяли підконтрольні йому структури, бізнесмену не вдалося. Обласний центр уперше за 20 років опинився без футбольного клубу.
Прикметно, що сам Шевченко намагається позиціонувати себе, акцентуючи увагу виключно на прізвищі, і свідомо опускаючи власне ім’я. Як сам стверджує, “моє прізвище Шевченко, і цим усе сказано”...
Свою чергову соціальну ініціативу нещодавно оголосив й Ігор Насалик. Калуський міський голова започаткував так звану “групу схуднення”, перше заняття в якій було проведено під його безпосереднім патронажем.
Усе більш активно в Калуському виборчому окрузі працює й регіонал Валерій Келестин, за спонсорської допомоги якого в Калуші відбулося урочисте святкування дня міста.
На відміну від калусько-рогатинського виборчого округу, де обумовити результат можуть старі бізнес-звя’зки, у виборчому окрузі №84 із центром у Тисмениці, схоже, назріває конфлікт поколінь. Конкуренцію Миколі Круцю, фінансові можливості якого дозволяють уже сьогодні заасфальтувати всі населені пункти прилеглих районів, вочевидь вирішив скласти вчорашній бютівець Микола Зелінський.
Останній, окрім уже звичних методів, намагається здобути прихильність виборця, торуючи дорогу до серця їхніх дітей. Скориставшись завершенням навчального року, Зелінський зініціював для школярів безкоштовні відвідини аквапарку.
Власне, у тій чи іншій мірі купають у золоті виборця всі потенційні кандидати.
Щедро засіваючи обіцянками виборчі округи, вони прагнуть змусити громаду повірити в ілюзію, яку ж самі й малюють.
Насправді ж – ганебно купують виборця...
