Наша віра у гуцулів зовсім не вимагає їхньої присутності. Коли вони зникнуть, ми самі собі залагодимо гуцулів. А коли їх зовсім не стане, проголосимо ними себе — гордими, вільнолюбними, шляхетними, артистичними, екзотичними, еротичними. І так обстанемо за останньою ілюзією, яка ще нам залишається, — ілюзією автентичності, — правдиво і вірно стверджує Юрко Прохасько в есе “Сенс і сенсація”...