— Слава Україні!
— Героям слава!
— Як настрій?
— Чудовий, бойовий!
— Змучилися?
— Змучилися очікувати, а фізично — ні.
— Довго тут?
— Хто як. Хто два, хто три тижні, а хто і більше місяця.
— За що стоїмо?
— За родину, за дітей,за народ. Хочу аби мої діти гарно жили.
— А що, депутати, як зачасто тут?
— Та вони нам нашо, це наша боротьба. Бояться сюди ходити.
— А що після перемоги, що на місцях?
— Наша боротьба лише тут починається, а на місцях продовжимо.
— Але на місцях важче буде.
— Важче, але ми не будемо говорити, будемо діяти. Ти подивися на хлопців навколо і сам зрозумієш.
Майдан. Барикада на вул. Грушевського. 14-а сотня, коломийська.
P. S. Довго я з ними говорив, багато чого дізнався, багато чого зрозумів. Але щоби зрозуміти їх, то варто самому поїхати і підтримати наших героїв.
Фото Євгенія Гапича
