Таблетки. Синя чи червона?
Якби сьогодні Агата Мері Кларисса Крісті, царство їй небесне (а сьогодні, 12 січня виповнюются тридцять пять років з дня смерті англійської письменниці), була б жива, то я би від імені прогресивної частини калушан запросив її в наш писанковий край, а точніше в його невелику частину – соціальний рай де нема ні болю, ні зітхання, але одна безплатна медицина безконечна (пілотний урядовий проект) – місто Калуш.
І запросив би не тільки гарно посвяткувати, але й розслідувати певні дивні явища, котрі зараз відбуваються. А зважаючи на те, що опубліковані книги авторки перетнули позначку два мільярди примірників і перекладені більш ніж на сто мов світу, то був би величезний шанс (одна книга на трьох жителів світу), що людство б дізналось про деякі деталі та особливості національної безкоштовної (як варіант – безоплатної) медицини в місті Калуші. А так як по стилю кожен її детектив містив у собі глибоку соціальну мораль, то може відбудуться й калуські «Десять негренят». Тим більше, що медицина, як тепер кажуть, пішла далеко в минуле вперед.
Як же так це все сталося?
Варіант перший (милосердно-підприємливий): десь на якомусь складі Х «завалялися» халявні медикаменти, котрі у вигляді матеріальної допомоги надали співчуваючі нам країни в тяжкий для нас час, наприклад в період епідемії славнозвісного грипу H1N1, повені чи ще якоїсь катастрофи. Ліки не використали – або не захотіли, або інструкції та етикетки не були перекладені нашою мовою (як варіант), – тому стражденний український нарід плачучи мусів їсти сиру цибулю. Тепер же, браві хлопці, отримавши ключі від складу, придумали «пілотний проект» (щоб звільнити місце для нової партії гуманітарки, а раптом якесь інше лихо з іншими ліками), а заодно хай би то йшло на добру справу (наприклад піар котрійсь добрій людині, що мріє про Верховну Раду).
Варіант другий (казково-корупційний): з’явилася можливість прокрутити через фірму Х велику партію товару, купленого звично для українців по завищених цінах. А для того, щоб прикрити тему – за халявну ціну (або безплатно) відвезти кілька фур таблеток в якийсь благодатний край. Таким чином халявні і супердорогі ліки врівноважать по грошах одне одного, бухгалтерія грає, всі в темі – дехто в долі, плакали сплачені податки усіх українців. Зате люди щасливі, бо віднайшли віру.
Варіант третій (супермегахазяйновитий): в резервах залежалися ліки, термін придатності котрих минув або минає. Ліки списуємо по акту, вантажимо в фури і веземо у благодатний край. Там роздаємо всім таблетки поштучно, щоби усі відчули благодать безкоштовної медицини. Причому, тим, котрі потрапили в лікарню до 1 січня – даємо дві таблетки, тим що з першого по десяте число – одну, ну а тим, що після десятого – півтаблетки на брата. І взагалі треба знати коли хворіти. Головна задумка такої теми – щоб привид безкоштовної медицини гуляв коридорами поліклінік і лікарень. Люди повинні безустанно говорити про чудо і чудотворця.
Варіант четвертий (хитро-благодійний): цікавий чоловік Х за свої власні (уже власні!) кошти купує одну малесеньку фуру таблеток найбільш демократичної ціни та якості, і, шляхом складних логістичних прийомів, розподіляє між усіма медичними закладами міста. На кожному куті, біля кожного кабінету, а також в туалетах і курилках медзакладів вішаємо оголошення про те, що «тут вам зобов’язані дати таблетки просто так, задарма», бо ви з Калуша. Поки таблетки є – все нормально, як не стане – народ і так подумає, що лікарі собі тирять таблетки (версія народиться інстинктивно), і вже свій справедливий народний гнів буде орієнтувати на людей в білих халатах, хоч ті можуть бути Богу духа не винні. Сам же меценат і жертводавець залишається героєм: бачте хотів добра для людей, а ті с*** не дали!
Варіант п’ятий (неймовірно-фантастичний): патріот Х, вболіваючи за долю і здоров’я жителів чужого йому міста, котрі в недалекому майбутньому повинні прийти і віддати свій голос «за», правдами й неправдами добивається виділення безкоштовних ліків. Він точно знає, що таке буває, бо колись крутився біля медичної сфери. Хлопці, що нинька при владі, пам’ятають як патріот Х починав з ними в Партії районів, та й крім того є привітним сусідом через дорогу, знаходять в закромах родіни трохи таблеток і всіляких порошків на поміч покаліченим калуським людям. Патріот Х ретельно перевіряє кожну упаковку, чи бува ліки не прострочені і чи солов’їною мовою там складена інструкція. Переконавшись, що більша половина пачок добра, а за законами ймовірності більша половина хворих мала би вижити або від випадкової непростроченої таблетки або від сильної віри та ефекту плацебо, вирішує: вилічимо кожного!!! І ніхто не сховається від всемогучого лікувального ефекту, ні мертві, ні живі, ні ненароджені…
В сей час лікарі вперто пишуть рецепти в аптеки (ліки за гроші), бо бояться за життя й здоров’я пацієнтів, або ж тихенько, сопучи в дві дірочки, роздають по півтаблетки кожному, бо місце роботи також дороге.
Що буде як то трійло скінчиться – невідомо… Може, навіть і головним лікарям невідомо, не те щоб простому невропатологу чи терапевту…
Невідоме й мені майбутнє. Ось Агата Крісті могла б підкинути сюжетик, кілька планів розвитку подій, парадоксальні свіжі версії, сліди… і найбільш ймовірну, проте неочікувану розвязку.
Я можу сказати тільки одне, що дізнався по секрету: з 19 січня в калуській річці Лімниці для всіх калушан буде текти свячена лікувальна вода безкоштовно. Це новий пілотний проект нинішнього уряду, наш зміг домовитися (молодець!). Прошу собі запасатися, передайте цю важливу інформацію усім близьким і знайомим (особливо тим, що зловживають сумнівними ліками без інструкцій і дат придатності).
Не завадить також собі свяченою водою помити очі, вуха, покропити вдома телевізори, модеми й ноутбуки, а на вулиці газетні кіоски. Також варто щодня пити по півлітри тої води (замість пива) і тоді, дасть Бог, ми не будемо потребувати медицини, може й навіть безкоштовної.
Будьте здорові, чорноброві!