Ігор Ткач

Публікацій: 67

«Противсіх» чи «проти всіх»? Ось в чому питання

Якщо уявити виборчий бюлетень як меню в ресторані, а кандидатів як розрекламовані страви (серед них також бувають просто закуски, овочеві складники, гарніри, десерти та інші), що пропонуються до вжитку, то коли ви голосуєте ПРОТИ БОРЩУ, то це ще не значить, що ви ЗА ВАРЕНИКИ.

«Противсіх» чи «проти всіх»? Ось в чому питання

Останніми роками, починаючи із часів парламентських виборів 2006 року, в поле зору експертів та політикуму увійшло поняття «противсіха» як людини, що йде на вибори, бере бюлетень та ставить позначку в графі «не підтримую жодного» кандидата чи партію. На виборах Президента України 2009-2010 років, нині провладна команда навіть спробувала пограти в соціологічну гру на фарт, виставивши кандидатуру Противсіх Василя Васильовича (в миру – Гуменюк Василь Васильович) на перегони. І що цікаво, соціологічна гра в підкидного дурня виявилась більш, аніж серйозною: за кандидата Василя Васильовича проголосувало купа народу, що є непоганим результатом. Це є свого роду фантастичне соціологічне дослідження і витрачені мільйони застави того варті і їх зовсім не шкода – все було враховано в місцевих кампаніях 2010 року.

Звісно, що ті пораховані «Противсіхи» (а їх 40352 особи – про них ми не пишемо), котрі віддали свої голоси за Василя Васильовича не є такими в точному значенні терміну «противсіха», але ці показники відображають те, скільки людей по інерційності асоціацій мислення готові були поставити позначку «не підтримую жодного кандидата» – прізвище «Противсіх» стало для них простішою інтерпретацією своєї внутрішньої незгоди. Члени комісій, котрі представляли кандидата Противсіх В.В. не приховували, що за методичною допомогою звертаються в штаб Партії Регіонів, тому VONA почала активний інформаційний агітаційний наступ на «противсіхів», котрі нібито «відібрали» велику для України перемогу, падлюки.

Так і з’явилась на білім світі проста гасло-формула, як серед політиків, так і серед експертного середовища, котра активно нав’язувалась виборцям – і полягала в підміні понять (навмисна помилка формальної логіки), де прихильників кандидата Василя (знаних як «Противсіхів» з великої літери) прирівняли до «противсіхів». Це не одне й теж, і ці два сегменти абсолютно різні. А говоримо ми про них сьогодні, з дозволу шановного товариства, саме тому, що в Калуші 23 січня 2011 року (як кажуть мудреці зі сходу, року білого і пухнастого кроля) відбудеться, вже якось згадане мною «ментальне відвантаження даних», себто вибори. Детальний огляд всіх учасників змагань ми подамо вже після оголошення результатів і возведення переможця на мажоритарний волосний удільний престол.

Так от, типового «противсіха», котрий вранці, перед тим як йти на вранішню службу в храмі, піде на свою дільницю і в бюлетені поставить позначку «не підтримую жодного», звинувачують у всіх смертних гріхах, зраді національних інтересів, сріблолюбстві, відступництві від віри і ще невідомо в чому. Таке враження, що не залишається нічого, як привселюдно спалити тих негативних персонажів на Площі Героїв. Причому, сухеньку солому, каністру з бензином і пачку сірників готові притягти одночасно дуже різні політичні сили і різні кандидати. Це чи не єдиний випадок на виборах, коли вся «політична еліта» разом дружить проти «противсіха», обпльовує його в ЗМІ, люто ненавидить і пробує напоумити (себто спасти його безсмертну душу) на свою сторону і користь. Більше того, коли вас підозрюють у «противсіхофілії» і кажуть: якщо ви не голосуєте за кандидата «Х», то це автоматично означає, що ви за кандидата «Y», коли на вас чинять тиск «усі, що визначилися», хібе не пора нам з’ясувати деякі фундаментальні речі про демократію, вибір (реальний), свободу (кажуть, її не спинити) і совість?

Перше, і найбільш цікаве, полягає в тому, що український виборець у свій вихідний день витратив значну частину свого часу (а, може, й трохи постояв у черзі, або повернувся по забутий вдома паспорт) на те, щоб отримати бюлетень. А потім ще раз додатково його прочитати і з ЧИСТОЮ СОВІСТЮ поставити позначку навпроти «не підтримую жодного». Як влучно на калуському форумі було сказано, «в сортах г**на не розбираюся».

Можна, звичайно, припустити, що той виборець не вник в програми, не захотів пригадати знаного прізвища, але ж він все-таки прийшов. Називати його несвідомим громадянином язик не повернеться. Беручи участь в голосуванні, він унеможливив крадіжку свого голосу, він здійснив волевиявлення (виявив свою волю владі щодо її перспектив розвитку). Адже він, скоріше за все, будучи ще вдома, знав як голосуватиме, але не полінувався прийти і показати свою чесну і відповідальну дулю усім хто претендує на владні повноваження, тим хто нещиро обіцяв або обіцяв злоті гори-доли.

Друге, і надто драматичне, полягає в наступному самому виборі. Якщо уявити виборчий бюлетень як меню в ресторані, а кандидатів як розрекламовані страви (серед них також бувають просто закуски, овочеві складники, гарніри, десерти та інші), що пропонуються до вжитку, то коли ви голосуєте ПРОТИ БОРЩУ, то це ще не значить, що ви ЗА ВАРЕНИКИ. Я припускаю, що в тому меню споживач (в нашому випадку – виборець) нічого не знайшов для себе і не «вибрав жодну страву». Отже, проблема не у вибагливому і примхливому «противсіхові», а в незграбній політичній кухні, котра не здатна запропонувати щось достойне в меню. Хоча, не все в меню можна розгледіти – таке також буває, крім того, щоб знати як варити – треба знати як подати. Саме тому, той, хто звинувачує «противсіха» у його своєрідному волевиявленні (котре чомусь не подобається), той навмисно переводить стрілки з партійних босів на простого виборця, чим чинить велику несправедливість. Такі звинувачення на адресу свідомих виборців лунають тому, що десь там, в технологічних виборчих штабах вирахували, що коли голосуватимуть проти хрону, то врешті оберуть редьку. Але ХРІН ВІД РЕДЬКИ НЕ СОЛОДШИЙ. Тут немає вибору, тут пряма і нагла підстава, дряблий і осиротілий фасад демократії та свободи, проект розрахований на безвольне мовчазне стадо.

Третє, і науково значиме, те, що «противсіхи» – ті люди, котрі усвідомили, що ними пробують маніпулювати, як баранами, і активно висловлюються проти такого ганебного явища. Ми вже пережили не одну таку хитромудру схему. Так виборці собі обрали Леоніда Кучму перший раз, щоб не голосувати за Леоніда Кравчука, так забезпечили перемогу Леонідові Кучмі другий раз перед загрозою комуністичного товаріща Петра Симоненка, таку ж примітивну задумку, очевидно, мала й VONA в 2009-2010 роках, сподіваючись, що нарід зека не пропустить.

Звичайно, що я як кандидат, мав би вболівати, щоб «противсіхів» було менше, а голосів за мене більше. Проте, ці багатостраждальні через безпідставні звинувачення люди, є лакмусовим папірцем для політикуму, сигналом до того, що легітимація влади послаблюється і близиться соціальний конфлікт, де влада вже не є в авторитеті. В такому випадку суспільству повинні бути негайно запропоновані нові підходи і принципи, нові обличчя, нові люди, свіжа кров – інакше, не минути біді.

Для роздумів калушан наведемо цифри з протоколів підрахунку голосів на останніх місцевих виборах в актуальних цього разу мажоритарних округах. Дивуймося разом! А може ми все-таки на шляху одужання, може все-таки так ненависні певним політичним гуру, «противсіхи» виведуть суспільство із приготованої нам стабільно убогої овечої (а хочеться сказати «баранячої») кошари і пробудять і верхи і низи?

На чергових виборах 31 жовтня 2010 року по мажоритарних виборчих округах були наступні результати (згідно протоколів ДВК):

1) на виборчій дільниці округу №7 (ПК Мінерал) «противсіхом» було 92 особи (четвертий результат по протоколу), а це 10,93% від тих, хто тоді взяв участь в голосуванні – 842 особи (всього в списку виборців було включено 1587 осіб, явка виборців відповідно складає 53,06%);

2) на виборчій дільниці округу №12 (гімназія) «противсіхом» була 141 особа (другий результат по протоколу!), а це 13,52% від тих, хто тоді взяв участь в голосуванні – 1043 особи (всього в списку виборців було включено 2149 осіб, явка відповідно складає 48,53%);

3) на виборчій дільниці округу №18 (ДЮСШ «Сокіл») «противсіхом» була 101 особа (другий результат по протоколу!), а це 7,82% від тих, хто взяв тоді участь в голосуванні – 1291 особа (всього в списку виборців було включено 2540 осіб, явка відповідно складає 50, 83%);

Як видно, не такий уже й безперспективний цей «противсіх», міг би навіть в міську раду пройти, якби балотувався!!! Принаймні, виборці його шалено підтримують. Може, хтось ще встигне поміняти прізвище на Противсіх???

Може нам, «тим, що визначилися», свою лють і гнів спрямувати в інший напрям, проти конформізму і байдужості? Принцип «моя хата скраю» породжує дивні та небезпечні феномени, і Калуш тут аж ніякий не виняток, всяке може трапитись...

P.S. Результати виборів і статистика по згаданих трьох округах (№7, 12 та 18) після 23 січня 2011 року будуть ще цікавішими. Це точно! Як казав барон Мюнхаузен, клянуся своїм капелюхом!!!