Ігор Ткач

Публікацій: 67

Мовчання ягнят і мовчання козлів

“Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається» (Мт. 7:18-19). Ця ж книга містить і інформацію про отих козлів, що мовчать, — в сцені Страшного Суду вони стоять зліва від Творця...

 

Мовчання ягнят і мовчання козлів

Дивлячись на світ у вікно, пригадуються цілий ряд прислів’їв різних народів (та й свої цікаві є), що вже так впритул підійшли до дійсності міста хіміків і нашої країни в цілому.

Про мовчання. Про те, що німецьке “Keine Antwort ist auch eine Antwort” справедливе, ми мали можливість переконатися цими днями. Можливо, при передачі керма під час “великого переселення заступників” (а ми бачили цікавих чотири напівскандальних призначення), пан Василь Петрів не передав справи (а з ними і депутатське запитання), а може новий зам не прийняв справи — невідомо. Зате відомо інше — на депутатське запитання від міської влади відповіді не надійшло. Що ж тоді говорити про захист прав (в тому числі на інформацію), свобод та інтересів рядового калушанина? Чи то може властиво такий менеджерський хід — нівелювати та “ставити на місце”, ігнорувати своїх виборців (чи то тепер “піддані його ясновельможності?”), ламати присягу на коліні?...

Тут ніяк не можна оминути увагою віршик під рубрикою “політична реклама”, що був опублікований у газеті “Вікна” 15 квітня 2011 року:“...Тупих і злих не виправить навчання. “Нас ображають всі!” Це знак маразму. Розумний реагує на образу Спокійним і презирливим мовчанням!”. Віршик підписаний не був, але достеменно відомо, що таке на першу сторінку замовив сам Ігор Степанович для нас, для “потняків податків” як казав премєр...

Прошу звернути увагу на перші три слова цього шедевру — “тупих і злих” — то певно про калушан так висловюється міський голова (ну ж не про заступників своїх — то ясно)... У світлі цієї поетики у мене особисто не викликає подив, м’яко кажучи, екстравагантна епатажна і відверто хамська поведінка Віталіни Радецької. Вона, мабуть, просто середньостатистичний екстраверт, щира людина — говорить те, що думає. А от чому вона отак думає (хоч це слово тут не підходить), — краще сказати “міркує” — може тому, що при заступленні на посаду, особа що її порекомендувала детально вела в курс справ, пояснивши популярно і в яскравих образах, особливо звернувши увагу на субвенції із держбюджету...  Незрозумілим являється одне — Насалик і Ко — це одна команда чи одна компанія? Бо тут є принципова різниця: в компанії всі “їдять морозиво”, але ніхто не хоче платити (“одна відповідальність на всіх” = “безвідповідальність кожного”)  — в команді ж навпаки є спільні погляди і взаємовиручка, одна генеральна лінія на результат і відповідальність кожного.

Поставити правдивий політичний діагноз не так легко, — набагато легше запідозрити що і сам мер і його заступниця “одной крови”, бо ж якщо громада вимагає відповіді чи адекватних дій — це сприймається як “знак маразму”... Якщо Ігор звільнить Віталіну (дивовижно “життєве” імя) — спрацює “синдром сапера” — став на міну — то підривайся. Але такого не буде — таке роблять в компаніях, але аж ніяк не в командах. Крім того, таке звільнення стало б тривожним сигналом для інших “працевлаштованих”, тому для міського голови важливо продемонструвати усім, що “десантура своих не бросает”. Для отаких прикормлених клєрків — то буде перфоменсом сили і впевненості у власних потугах, а для всіх решта непосвячених — попуск нижче плінтуса і визнання “непричесаності і невмиваності” як офіційного статусу. Образливо звичайно, але той рівень зневіри в суспільстві, що є зараз дає можливість прогнозувати тільки “кухонні диспути” і досить імовірний отакий сценарій. Скоріш за все, пані Радецька залишиться працювати, щоб завершити свою “місію по реформуванні”. Після освоєння належних фінансових потоків такий зам стане непотребом і під хорошим святковим прикладом його позбудуться, тихо і мило. Ще й в дорогу дадуть позитивні рекомендації для наступного працевлаштування.

Отже, через те, що згадані посадовці знаходяться в ситуації однодумності однієї єдиної команди, тут ми маємо ситуацію “говорим Радецька, розуміємо — Насалик і навпаки” - те ж стосується і того, що інколи говорить Радецька... на жаль. Шкода порядних людей, що стали заручниками такої ситуації, адже кожен член команди несе на собі тягар відповідальності, а це і заступники і керуючий справами, і керівники управлінь та служб і депутати-списочники вкупі із депутатами-мажоритарниками від Української партії... Так само біля стовпа ганьби доведеться постояти депутатам фракції обласної ради і... кожному, хто вкинув бюлетень за УП на останніх виборах. Так-так, такі виборці також належать до однієї команди теперішньої влади — цих людей немало — 25428 осіб — тому не забуваймо, що в команді є відповідальність кожного без виключень!!!

Про мовчання ягнят. І хоч ті ягнята все-таки більше схожі на баранів, - навіть відповідний конкурс карикатур калушани виграли, поки що є зміст їх називати саме ягнятами. Котрим готують “безкоштовну медицину” для того, щоб можна було швидко відкачувати в реанімації після пуску заводу токсичних відходів, котрих тішать пам’ятниками Мазепі, а в той час називають генетичними зеками, котрих розважають спінінгом і днями міста, а в той час без пояснень змінюють комунальні тарифи. Вимога громади про справедливість сприймається як образа... дивно.

Про мовчання козлів. Янукович був правий, - козли заважають нам (звичайним простим людям) жити. А мовчать козли не тільки “спокійно” (що можна встановити із згаданої “поеми”), але й “презирливо” (тут думки Ігоря і Віталіни збігаються неприховано).

Пригадуються студентські роки, де на діалектиці у важких умоглядних конструкціях розглядали, що будь-який процес є розтягнутим “процесуальним” результатом а результат є концентрованим “результативним” процесом. Тому між процесом та результатом цього процесу в сутнісних невід’ємних ознаках існує повна тотожність-рівність. І хоч в душі десь жевріли надія та відчуття, що в окремих ситуаціях мета виправдовує засоби, життя впевнено наштовхувало на докази справедливості теореми,  доведеної в університетській аудиторії. Властиво, таке неодноразово можна зустріти і в книгах стародавньої мудрості, наприклад: “Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається» (Мт. 7:18-19). Ця ж книга містить і інформацію про отих козлів, що мовчать, — в сцені Страшного Суду вони стоять зліва від Творця... Єдине, що оте мовчання викликає внутрішню тривогу — як правило, коли козли мовчать — значить вони щось роблять... і не факт, що щось хороше.

Мовчання все-таки краще від слів? Окремі слова калуської влади це тільки підтверджують. Якщо нас хтось із еліти місцевого розливу чи імпортованої закваски прочитає — раджу один цікавий буддійський текст до прочитання — “Джатаку про створення брехні”, може хтось схаменеться поки не пізно...

На всеукраїнському рівні, на жаль, не краще — то Азаров російський уряд називає “советским” (хіба то випадково?) в той час просту назву Івано-Франківської області не здатен вимовити, то Янукович просить добавки, щоб “йому не було встидно” перед ветеранами. Світ також ніби не помічає, що СРСР і “Раша” — не одне й те ж (зверніть увагу на мовлення ведучих на церемонії Горбачова в Лондоні “Людина що змінила світ”), хоч і найближче дев’яте травня може нас подивувати... Совок форевер?

Японське народе прислів’я каже: якщо ти не знаєш куди йти — іди вперед. Але перед отим відважним походом вперед хочеться добре пообзиратися навколо. Аби знати куди взагалі можна йти і хто поруч із тобою і чи готові вони йти до кінця. Добре придивляймося до поводирів, щоб не завели усіх на заготскот.

Мовчанню має бути покладено край!!!