Тиша.
Тиша буває нестерпною. Вона нестерпна, коли рулетка ще крутиться, а все твоє – поставлене на 28 чорне… Перед партійними з’їздами запанувала мовчанка, - як би нічого не ляпнути і ніде не прославитися, щоб із списку не викинули, щоб з округу не витурили… легко тільки самовисуванцям – головне при здоров’ї діждатися тридцятого числа і висунутися… І висунення своє присвятити українському народові, наприклад в приклад чи пам’ять, річниці смерті Отто фон Бісмарка чи річниці почину руху гуситів в Чехії… Нарід же ж мусить «бачити знаки на небі»… Тим часом усі кандидати готують свої публічні вишиванки, будуть мірятися у кого кутасики більші та волохатіші…
Тихо у Франківську цього тижня. Тільки от Гриценко проїздом був. Замість того аби помилуватися руїнами колишніх військових частин на вулиці Національної Гвардії, де і досі живе привид доступного житла для військовослужбовців, була прес-конференція. Сич, Соловей, Федьків поки зберігають тишу. На трьох із Богданом Боровичем і Віктором Анушкевичусом «сообразити» правицю взявся Зіновій Шкутяк. Олександр Шевченко тим часом розкладає зелені ялички по місті, зображення типу «Я – Шевченко, я – асфальтоукладчик» замінили на новий концепт: «Я – Шевченко, я – філолог»… Так і хочеться балоном дописати «… стою на асфальті у лижі обутий…» Певно, на старті кампанії у штабістів (якщо такі наявні) ідеї вичерпуються, бо нещодавно журналістам Прикарпаття на електронні пошти прийшло мегацікаве запрошення взяти участь у конкурсі – придумати Олександрові Шевченкові бігборд за п’ять тисяч гривень… В розсилці були такі знані журналісти як Алла Пас із «1+1», Андрій Філіпський, Оксана Говера… Може хто із колег і підніме копійку за ідею – скоро побачимо… Я слово даю, що відпишу на конкурс пару ідей – спробуйте не використати, а тим більше – не заплатити! І дійсно, як сказав Юрій Лисюк, цікавим буде 83-й округ, відносно стабільним 85-й, а конфліктним — 86-й…
Тисмениця, місто шуб і хутра, також дрімає… Шкіру знімати ще рано. Над стратегією мабуть роздумують штабісти Миколи Круця – відомого самовисуванця, котрого до так званих «тушок» віднесли вже давно за зміну належності до фракції. А після оприлюднених даних руху «Чесно», відповідно до яких Микола Круць є одним із найбільших прогульників у ВРУ – то й узагалі виборна справа утруднюється, тут хіба цемент допоможе. А ще як на зло, пробіглася чутка (і добігла до Фіртки), що фактично основний досі відомий опонент Миколи Круця у окрузі №84 – Микола Зелінський, нібито є кандидатурою, рекомендовану від КОД на цей округ боротися за мандат… Одне діло повелителю шиферу, азбесту і цементу боротися із позапартійним самовисуванцем, а інше – із представником об’єднаної опозиції… Певно, в скорому часі будуть «валити» Зелінського, принаймні, пробувати… Ну, але як співається “Ти — Микола, я — Микола, обидва — Миколи, тебе били біля церкви, мене — біля школи”...
Новий друг Анатолія Гриценка — Ігор Насалик також перестав шуміти відколи стало ясно, що округ №85 під соусом КОД може йому відійти у франчайзинг. Калуські депутати вкупі із міським головою і досі збираються на «мовний» мітинг… Якось дивним чином відпала потреба в Українській партії… котра якось дивно приєдналася до Громадянської позиції… але то таке — тепер вони входять в КОД — плачу і смороду буде менше… Потреба відпала не тільки в партії, але й в одній «вечірній» газеті, що активно ту партію просувала на місцевих виборах. Прийшлося із правильним настроєм «продати слона» колезі – В’ячеслав Кредісов і далі толком ще не знає, що робити з тією «валізою без ручки»… Євген Гірник «досі думає», чи йти йому з УДАР-ом, чи то УДАР «досі думає», чи брати Гірника в комплект — теж позиція, я б навіть сказав, громадянська…
Попри дружбу із «господарем екологічного лиха», Анатолій Гриценко на прес-конференції різко висловився проти В’ячеслава Кредісова, певно, згадалася спільна діяльність в Міністерстві оборони… До речі, прес-конференція Гриценка не обійшлася без плакатів і протестувальників… Протестувальники толком не знали, проти кого протестують, зате на плакатах були яскраво розписані гасла проти Анатолія Диріва… ясне діло — на користь Володимира Грабовецького (читаємо – Юрія Дерев’янка). Ця мегановина, як і повідомлення про кожний дарунок Юрія Дерев’янка для виборців на сторінці pravda.if.ua, виділено червоним… пора вже домен міняти, хоча б на такий: chysta_pravda_derevyanka.if.ua – так буде чесніше – часник нині у тренді… Принаймні, банер на сайті наступного змісту «Голова райради Дирів хоче заховатися від криміналу за депутатським мандатом» мусів би пройти якийсь елементарний редакторський аналіз…
Дуже гарна «картинка» пройшла по «ящику», мова йде про трембіти і гуцулів з бойками, котрі поїхали у Київ музично пікетувати опозицію з тим, аби Дерев’янко і Грабовецький балотувалися… Звідки ноги ростуть у трембіти — нескладно з’ясувати, прочитавши інтерв’ю з благодійником на тему «Добрі справи варто починати робити з місця, звідки ти родом», а також заяву Романа Монастирецького, фактично підлеглого Юрія Дерев’янка… Нескладно по аналогії і здогадатися, звідки стільки чорнухи проти Анатолія Диріва, хоч над ним також ніби золотистий німб в темряві не світиться…
У 87-ому окрузі заворуха ніби й та сама, що і в сусідньому окрузі — в Долині, але своя тиша присутня. У зв’язку із тим, що Юрій Дерев’янко ще ніколи не був такий близький до провалу, свої плани на Надвірну матиме “Свобода”. І щоб не повторити чужих помилок – зберігають тишу, правильно роблять. Бо перед, тим як шуміти, ще треба подумати що із Миколою Палійчуком робити… А тим часом, всі співблагодійники Юрія Дерев’янка разом із своїм шефом дують у трембіту… Дивно. Ніби і мали би хлопці знати, що трембіта – інструмент сакральний, і трембітати через усілякі дурниці, наприклад, позичені мільйони на благодійність, не можна… То святотатство.
Вже традиційно і відносно тихо впевнено крокує у 88-му окрузі Богдан Гдичинський – ще один парадокс самовисуванства і позапартійності – донедавна лідер фракції регіонів в обласній раді… Представник ПР обов’язково буде, для громовідводу, пікетувань, плювків в обличчя і таке інше. Сподіваємося, що муки совісті і моральна шкода такому солдатові хоч належно будуть оплачені… Очевидно, що Олександрові Левицькому буде непросто, зважаючи на результати останніх місцевих виборів та специфічної нарізки округу. І тому ця тиша хоч і трохи дивна, але буде не така довга… Тільки б от закінчився з’їзд…
Через ті самі причини мовчанку зберігає і Василь Гладій, представник КОД в Снятинському окрузі. Тихо і в опонентів. У Василя Чуднова досі неприємний присмак через не то язик, не то мову… і через те голосування у ВРУ, – іміджево та картка нардепа, що проголосувала за скандальний закон, зіпсувала спокійний і рівний образ кандидата-самовисуванця (але все ж голови Партії регіонів в області). Тепер оте самовисування «до лямпи», мовним маркером кандидат все одно позначений. В 2004 році горяни разом з іншими громадянами країни весело співали «ми – не бидло, ми – не козли», – є чудова нагода довести це на ділі і знову поспівати… Може навіть і в супроводі трембіти чи бойківських музик…
Ніякого неспокою через тишу нема. За інше жаль, шкода і встидно – за професію журналіста на виборах і за вмираючу журналістику… Тиші не буде, трембіта гратиме – на похоронах горяни трембітають…
