Якщо у казан покласти сокиру, хвіст кобили та жмут сіна, залити водою, варити на малому вогні 12 годин, процідити, додати у співвідношенні 1:1 цукру і почекати, щоби кіпнуло, то, повірте, вийде неповторний ароматичний конфітюр.
Тому всі попсові переписи у стилі беремо 500 квіток кульбаби, заливаємо літрою води, кип'ятимо і додаємо 1,5 кеге цукру, відкладаємо у ящик, де весь інший даремно втрачений час.
Предки використовували всю кульбабу. Листки кульбаби містять вітамін С (50-70 мг %), каротин (6-8 мг%), вітамін Е, солі заліза, кальцію і фосфору. Саме ця квіточка врятувала не одну українську родину під час Голодомору.
Але, як приготувати справжній мед з кульбаби? (Саме медом називали цей конфітюр).
- Збираємо лише жовті пелюстки.
- Вимочуємо добу у джерельній воді, відціджуємо.
- Заливаємо у співвідношенні літр пелюсток на дві літри води і кип'ятимо 5 хв. Охолоджуємо. І знову кип'ятимо. Так три рази.
- Проціджуємо. У співвідношеннв 1:1 додаємо цукор. Кип'ятимо ще 3 хв.
- Розливаємо у скляний посуд і маємо прекрасний засіб від кашлю та для підтримки печінки.
- Якщо зварити чай з кореню кульбаби і додати до нього цього меду, то маємо засіб, який сприяє травленню та помічний під час закрепів.
- Якщо зварити чай з листя кропиви і додати цього меду, то маємо помічний засіб породілям під час лактації.
- Мед кульбаби застосовують як апетитний, кровоочисний, сечогінний, жовчогінний, проносний засіб, при хворобах жовчного міхура, печінки, при водянці, діабеті, базедовій хворобі, геморої, хворобах нирок і сечового міхура, для поліпшення обміну речовин. При ревматизмі, підвищеному тиску, безсонні.
А можна просто попити, як чайок. Бо за запахом та смаком цей конфітюр дуже нагадує квітковий мед.
