Гібридна війна Росії проти України у активній фазі вже шостий рік. Мабуть, ми надто звикли до подібного стану відносин з агресивним сусідом, навіть часом не помічаємо його. Проте події минулого тижня підтвердили, що війна триває.
Лише впродовж минулого тижня загинули 6 українських воїнів на Донбасі, 4 з них — морські піхотинці під Павлополем. Їхня смерть стала імпульсом до пожвавлення дипломатичної активності Володимира Зеленського, який з наполегливістю, вартою кращого застосування, почав ініціювати засідання Нормандського формату на вищому рівні. І справа тут навіть не в людожерській поведінці Путіна, який спостерігає за діями Зеленського з погано прихованим задоволенням. Питання — в іншому: з чим офіційний Київ на тлі нинішніх настроїв у Берліні та Парижі збирається виходити на переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі та яким є потенціал підтримки української позиції?
Росія ж продовжує використовувати у власних цілях колаборантів, двоє з яких — Владислав Дейнего та Ольга Копцева — дозволили собі не лише опинитися на українському боці лінії розмежування біля Станиці Луганської, але й висловлювати вголос якісь претензії. Подібні персонажі завжди нахабніють, коли не отримують належної відсічі максимально швидко та промовисто. І не встигла ця «солодка парочка» сепаратистів забратися зі Станиці, як так званий керівник самопроголошеної ЛНР Пасічник запросив Зеленського на переговори до Луганська, навіть гарантував при цьому безпеку.
Кремлівську партитуру цинічно виконують на лише на Донбасі. У Києві побував головний редактор популярної радіостанції «Ехо Москви» Алєксєй Вєнєдіктов, який начебто має наміри відкрити українське бюро власного дітища. Показово, що вже на цій стадії йому штатному прокремлівському лібералу почали заважати існуючі на сьогодні мовні квоти на мовлення. Суттєве зменшення мовлення російських телеканалів та використання російських соцмереж, що відбулося впродовж останніх років, не лишилося у Кремлі непоміченим. Тому Вєнєдіктову доручили перевірити ґрунт у Києві. Шкода, що російський радіогуру цього разу не вдягнув шубку прес-секретаря російського МЗС Захарової, в яку він із кокетством кутався в Нью-Йорку кілька років тому.
Росія не має намірів полишити Україну у спокої, навпаки — цілком спроможна гібридним тризубцем штрикати державу, демократичний розвиток якої в Кремлі вважають загрозою для себе. Тому нашому суспільству та державній владі не можна розслаблятися, адже Україна виграла низку протистоянь, проте не здобула остаточної перемоги у гібридній війні. Вона — перемога — не буде гучно проголошена, адже і війна лишається неоголошеною, а полягатиме у вступі України до НАТО як демонстрації входження до євроатлантичної спільноти.
