Євген Магда

Публікацій: 174

Євроатлантичні пристрасті

Україну 29-30 жовтня відвідає делегація Євроатлантичної Ради на чолі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. 30 жовтня той виступить у стінах українського парламенту. Цікаво, що він почує від українських парламентаріїв?

П’ятий президент Петро Порошенко виступив минулого тижня з ініціативою ухвалити заяву парламенту про надання Україні ПДЧ для вступу до НАТО під час саміту Альянсу, який відбудеться у грудні 2019 року у Лондоні. НАТО святкуватиме 70-річчя, і як належить організації, яка претендує на статус найпотужнішого військово-політичного блоку у світі, буде  не стільки отримувати, скільки роздавати подарунки.

Проте українська влада не поспішає говорити про наміри отримувати подарунки. Віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба впевнений, що українська заявка на ПДЧ, подана ще у 2008 році, залишається чинною. Заступник міністра закордонних справ Єгор Божок (між іншим – колишній голова Служби зовнішньої розвідки) заявив, що нової заявки на ПДЧ не буде, щоб Україна не виглядала папугою. Міністр оборони Андрій Загороднюк після зустрічі у Брюсселі з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом заявив, що Україна змінить формат відносин з НАТО, застосувавши принцип «Одна країна – один план».

Цілком можливо, що урядовці праві, і нагальних юридичних підстав для звернення до НАТО з проханням надати Україні ПДЧ наразі немає. Проте цей факт не виключає іншого: ситуація в світі і конкретно в Україні суттєво змінилася, порівняно з 2008 роком. Нагадаю, що і Грузія, і Україна, яким ввічливо відмовили на саміті НАТО у Бухаресті, стали жертвами збройної агресії з боку Росії. Змінилася і громадська дума – сьогодні бажаючих вступити до НАТО майже втричі більше, ніж у 2008 році. До того ж, Україні варто не забувати, що у дипломатії важливі символи та наполегливість. Північна Македонія зараз проходить шлях ратифікації парламентами країн НАТО угоди про її приєднання до Альянсу, і її досвід також треба враховувати.

Я свідомий того, що Україна завтра не стане членом НАТО. Мабуть, це станеться навіть не післязавтра. Проте на всіх щаблях влади та в усіх прошарках суспільства не має бути сумніву, що євроатлантична інтеграція (навіть як процес, бо її результат залежить не лише від України) є єдиним шляхом до перемоги в гібридній війні з Росією.