Минулого тижня з’явилося моральне право говорити, що зусилля команди Зеленського зі встановлення миру на Донбасі мають дуже обмежені характеристики успіху. Проте на Банковій воліють не говорити про «план Б» попри те, що рік, відведений президентом на врегулювання конфлікту, сплив. Цікаво, чи існує в природі цей «план Б»?
Варто нагадати, що задля забезпечення зустрічі Зеленського з Путіним у Парижі у форматі Норманді українська сторона 1 жовтня 2019 року погодилася на «формулу Штайнмаєра». Жодного публічного тиску з боку Німеччини та Франції в цьому питанні не було — просто Росії зробили приємно. Не допомогло.
Рік, який минув після саміту Нормандської четвірки в Парижі, був відзначений розведенням сил на трьох ділянках на Донбасі (ЗСУ відходили вглиб української території, нехай і на сотні метрів), відкриттям нових КПВВ на Луганщині, які простоюють через позицію «народних республік». Майже чотири місяці триває режим припинення вогню, який у Києві підтримують попри обстріли з боку бойовиків. Їх інтенсивність стала суттєво меншою, менше стало вбитих та поранених з боку ЗСУ. Проте ворожі снайпери все одно «працюють» проти українських військових.
Андрій Єрмак та його російський візаві Дмітрій Козак здійснили спробу створити консультаційну раду при ТКГ за участі представників ОРДЛО, проте її було провалено. Українську делегацію в ТКГ очолив Леонід Кравчук, кілька місяців його заступником був Вітольд Фокін. Представники Міжнародного комітету Червоного Хреста досі не потрапили до українських полонених у в’язницях самопроголошених республік. «Та сторона», як називають бойовиків на Банковій, блокує обмін полоненими. Єрмак завзято критикує Мінські домовленості, однак альтернативи їм не бачить.
Є і непрямі результати «голубиного року» Володимира Зеленського. У лавах ЗСУ спостерігається помітна демотивація, адже премії нашим військовим виплачують за збереження режиму тиші, а не ураження ворожої техніки. У прямому ефірі телеканалу «НАШ» з’явився Родіон Мірошник — один з відомих бойовиків-сепаратистів. Дискусія про шляхи вирішення конфлікту на Донбасі практично не модерується державою. Термін придатності рамкового законопроєкту про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО (нагадаю, він ніколи ще не набував чинності) Верховна Рада звично продовжить на один рік.
Секрет проведення Паризької зустрічі стає все більш очевидним: Путіну (та й Меркель, за великим рахунком) потрібно було продовжити період транзиту газу територією України. Цього вони добилися, відповідні документи було підписано минулого року. Йти з Донбасу або сприяти врегулюванню конфлікту там Росія не збирається. Навпаки — впродовж року після першого особистого знайомства Путіна та Зеленського медіаприслужники господаря Кремля вправно обскубли рейтинг українського президента. І зупинятися вони намірів не мають. «ДумайТе», Володимире Олександровичу, це корисно.
