Глава держави виступав перед відібраними івент-агенцією дітьми Новорічні свята в Україні минають в очікуванні анонсованого двотижневого локдауну. До того ж ми разом переживаємо провал комунікацій влади у діалозі з власними громадянами. Такий старт року виглядає не просто складним, а подарунком Кремлю з рук української влади.
Новорічне привітання Володимира Зеленського завчасно «злили в мережу». Подібного не було жодного разу, і є підстави припускати, що ОПУ у такий спосіб штучно підігрів інтерес до президентського виступу. Глава держави виступав перед відібраними івент-агенцією дітьми. І справа, за великим рахунком, не в оплаті їхньої праці вночі. Зрештою, про захист інтересів власних дітей-акторів мають попіклуватися їхні батьки. Проблема в іншому: показово спрощуючи проблеми, які сьогодні стоять перед Україною, Зеленський не дає відповідей на них навіть у форматі сюсюкання з молодшими школярами.
У президента знайшовся час, аби записати відеопривітання для кожного регіону України, включаючи Крим. З незрозумілих причин, ба більше — з порушенням норм закону «Про забезпечення статусу української мови як державної» — Володимир Зеленський звернувся до мешканців окупованого Криму та Донбасу російською мовою. Постає логічне питання: в чому полягає різниця між привітанням російського президента або виступами «вождів» бандитських республік та виступом президента України?
Ми сьогодні спостерігаємо суттєву кризу комунікацій влади та суспільства за ключовими напрямами. Озвучений Зеленським принцип «Какая разніца» виявився домінуючим у діалозі влади та суспільства в умовах коронавірусної кризи. Як інакше пояснити ситуацію, за якої Україна, заповнивши перед початком опалювального сезону свої підземні сховища газу під зав’язку, підвищує на 14% ціну газу для споживачів? Чи скасування пільгових кВт для побутових споживачів електроенергії з 1 січня 2021 року як перший крок «героя Стокгольмського арбітражу» Юрія Вітренка на посаду т.в.о. міністра енергетики?
Маю констатувати, що владна ЗеКоманда своїми діями фактично підтверджує давно відому тезу російської влади «Україна — failed state (держава, що не відбулася)». І прагнення діяти в цьому річищі набуває загрозливих обсягів.
