Проте цей гучний рейвах силовиків не може зняти з порядку денного наступне питання: де саме перебував Микола Чаус упродовж чотирьох місяців. Нагадаю, що колишнього українського суддю було викрадено на початку квітня 2021 року в Кишиневі. Як відомо, Молдова межує лише з Румунією та Україною, отже, можливостей залишити територію країни у викрадачів Чауса було небагато. Влада Молдови нещодавно завершила розслідування обставин злочину, дійшовши висновку, що до викрадення причетні громадяни України, та нарікаючи на небажання українських офіційних осіб співпрацювати під час розслідування. Зауважу, що викрадення Чауса мало завдати іміджевого удару і по президенту Молдови Маї Санду. Проте цього не сталося, і партія PAS, яка рівняється на президента, виграла дострокові парламентські вибори, створивши монобільшість у парламенті Молдови.
Тому виникає інше припущення: Чауса вправно «вкинули» до українського інформаційного простору, чітко прорахувавши реакцію на його появу. Передбачивши дії НАБУ, претензії якого до судді зі скляними банками, повними грошей, є добре відомими. Запрограмувавши поведінку СБУ, яка не лише повинна захищати безпеку держави, але й підпорядковується президенту, який нещодавно провів ротацію її керівних органів. Новий перший заступник голови СБУ — керівник Антитерористичного центру Сергій Андрущенко свою кар’єру робив саме у Вінницькій області. Цікавий збіг обставин, чи не так? Зовсім не секрет, що в команді Зеленського Чауса розглядають як можливого свідка проти Петра Порошенка, адже впродовж двох попередніх років спроби дістати п’ятого президента завершилися провалом.
Микола Чаус завдяки відомому епізоду з задокументованим НАБУ хабарем став хрестоматійним прикладом нечесного судді. І його «вкидання» до правового та інформаційного простору України виглядає продуманою операцією напередодні 30-ї річниці проголошення Незалежності України. Припускаю, що вже ближчим часом справу Чауса почнуть обговорювати в західних медіа, адже тема для періоду відпусток виглядає не лише резонансною, а й спроможною до розвитку, цікавого для читачів і глядачів. Протидіяти цьому Україна могла б чітко артикульованою позицією осіб, що викликають довіру. Але де таких взяти команді Зеленського? Доведеться вчергове грати другим номером, пересмикувати та шукати виправдання. Прикро, але факт.
