Юрій Луценко на волі. Ця новина, переконаний, потішила багатьох нормальних людей, незалежно від їхньої політичної приналежності. Політикові, який з честю витримав випробування ув’язненням, тепер доведеться самому стати чинником випробування.
Луценко, який вийшов з колонії на свято Благовіщення завдяки президентському помилуванню, має право вважатися лицарем без страху та докорів. Йому навряд чи хтось зможе закинути будь-які прояви страху перед Януковичем та перебуванням за ґратами, а недоліки Луценка-політика нівельовані не лише дріб’язковим приводом для арешту та звинувачувальним вироком, але і двома з лишком роками ув’язнення. Відверто кажучи, він ніколи не був надзвичайно потужним менеджером, проте вмів та вміє знаходити потрібні слова, які хочуть почути тисячі людей.
Головна на сьогодні інтрига – не формальний початок відновлення політичної кар’єри Луценка (вона не припинялась і за ґратами), а готовність лідерів опозиційних сил перетворити власне сповнене протиріч тріо на зіграний квартет. З одного боку, колишній головний «самбіст» не має права балотуватися до Верховної Ради, з іншого – талант публіциста та ораторські навички він не втратив. Маю великі сумніви, що Луценко захоче стати VIP-агітатором Яценюка або Кличка, адже він неодноразово називав єдиним лідером опозиції Юлію Тимошенко.
Ймовірно, влада розраховує, що Юрій Віталійович стане тією щукою, яку випустили в річку, щоб опозиційні коропи та лині поводили себе не надто нахабно. Навряд чи він настільки дурний, щоб не розкусити чужу гру – попри відомі недоліки колишній міністр багато читає та має унікальний життєвий досвід.
Думаю, що найбільшою на сьогодні помилкою буде чекати від Луценка гучних декларацій в форматі «істина в останній інстанції». По-перше, це зовсім не його формат, по-друге, громадяни України елементарно втомилися від всеохоплюючого пафосу у промовах тих, хто називає себе політичною елітою. Екс-міністр внутрішніх справ має непогану нагоду створити та очолити надпартійний демократичний рух, який не ставить на меті формальну боротьбу за владу. Як мінімум – це буде нове для України явище, як максимум – реальні перетворення у державі. Луценкові до снаги змінити опозиційне рівняння на користь раціональних дій. Але чи зміниться опозиція від його виходу на волю?