Перший тур президентських виборів завершився, переможці та невдахи відомі і мають здійснювати роботу над помилками. Країна та штаби фіналістів готуються до протистояння 21 квітня, а ми поки що можемо підбити проміжні підсумки.
Явка на президентських виборах 31 березня 2019 року склала 63,25%, це вище, ніж у 2014 році, проте нижче за декларовану громадянами активність під час соціологічних опитувань. Проте соціологи зі своїм завданням впоралися: оприлюднені дані екзит-полів не відрізняються від даних Центральної виборчої комісії більше, ніж на статистичну похибку.
Перший тур президентських виборів виграв Володимир Зеленський, за якого проголосували трохи більше 30% виборців. На другому місці – діючий президент Петро Порошенко з 16-відсотковою підтримкою. Замикає трійку призерів президентських перегонів Юлія Тимошенко, за яку віддали голоси понад 13% виборців. Тимошенко ввечері 31 березня у звичній для себе манері піддала критиці результат екзит-полів, проте навряд чи зуміє заперечити їх в установленому законом порядку. Та й Центрвиборчком не дав підстав мати сумніви у результатів волевиявлення. Юрій Бойко посів 4-е місце, і його понад 10-відсотковий результат потішив політика, який напередодні дня голосування показово відвідав Москву. Понад мільйон голосів на свою підтримку зібрали Анатолій Гриценко, Олег Ляшко та Ігор Смешко, результат останнього можна віднести до категорії сенсацій виборчої кампанії. За Олександра Вілкула проголосували понад 4% виборців, висуванця патріотичних сил Руслана Кошулинського підтримали 1,5 громадян, які взяли участь у виборах. 30 учасників головного політичного змагання країни отримали кожен менше 1% підтримки виборців.
Голосування в цілому пройшло спокійно та організовано, без провокацій, з дрібними порушеннями, які властиві електоральному процесу у великій за площею державі. Впливові організації «Комітет виборців України» та ОПОРА не відзначили спроб підкупу виборців або фальсифікації результатів голосування. Демократичний характер волевиявлення в Україні відзначили і закордонні спостерігачі, яких на цих виборах було понад 2 тисячі. Цікаво, що цього разу на закритих дільницях, включаючи зону операції Об’єднаних сил, було продемонстровано помітний плюралізм думок, вони перестали бути звичними постачальниками голосів для кандидата від влади.
Цікаво, що не відбулося очікуваних провокацій, які могли б поставити під сумнів демократичний характер волевиявлення українців. Однак не варто виключати, що подібні дії з’являться під час другого туру, 21 квітня, коли політичне протистояння досягне апогею. У Державній Думі РФ від імені лідера фракції ЛДПР Володимира Жириновського зареєстровано проект постанови про визнання недійсними результатів президентських виборів в Україні, проте навіть його ухвалення жодним чином
Володимир Зеленський пообіцяв представити до кінця другого туру п’ятірку претендентів на посади, призначення яких залежить від глави держави. Схоже, що лідер перегонів уникатиме телевізійних дебатів на нейтральному інформаційному майданчику, оскільки їх проведення може бути фатальним для його рейтингу. І маємо визнати, що примусити його до участі в дебатах практично неможливо. Петро Порошенко ще в ніч після першого туру пообіцяв розпочати боротьбу за перемогу в другому, і йому напевне знадобляться нові меседжі та канали комунікації.
Що стосується решти учасників президентської гонки, які набрали більше 1% голосів, то не варто розраховувати на їх потужну підтримку фіналістів кампанії – ці політики думають про парламентські вибори, які пройдуть наприкінці жовтня поточного року, та не можуть дозволити своїм виборцям мати сумніви стосовно власного лідерства. До того ж розраховувати на кадрові торги з фіналістами з різних причин не варто. Тому на нас очікує два з половиною тижні напруженої політичної боротьби, у якій важливо не втрачати людське обличчя та не забувати, що демократичні процеси в Україні важливі насамперед для її громадян. Це, можливо, головний підсумок першого туру президентських перегонів.
